Ідеальне містечко))) Чому бо ні?❤️

Ідеальний будинок.

Ідеальний чоловік, але...

Лі хоче повернутися...

Новий розділ, уже на сайті, усіх запрошую до прочитання.Ідеальне містечко, або куди я потрапила?

Ел привів мене до великої споруди, схожої на сучасний офісний хмарочос, тільки з золотими вікнами, що сяяли наче сонце. Всередині - білі коридори, стерильний запах озону та тихий гул комп’ютерів.  

  — Це... головний офіс? — я озираюся навколо, розчарована.  

  — Так. Творці тут працюють. —Ел стискує мою руку.  

  Ми зупиняємося перед дверима з табличкою "Оріксар. Прийом за записом."

  — Зараз побачиш.

  Двері відчиняються самі.  

  Всередині - не палац, не тронний зал, а звичайна переговорка зі скляним столом і трьома людьми в ідеально пошитих костюмах. Один - середніх літ, з короткою сивою борідкою, другий - жінка в роговій оправі, третій - молодий чоловік, що щось швидко друкує на планшеті.  

  — Ліана Коваль. — жінка піднімає на мене погляд - Ви виглядаєте здивованою. Чи розчарованою?

  — Я... чекала чогось іншого — зізнаюся я. — Бороди, мантії, блискавки з неба...

  Сивобородий чоловік усміхається: 

  — Ми вже давно не працюємо в стилі "божественного театру". Ефективність – ось наша релігія.

  Молодий, не відриваючись від планшета, додає:  

  — Ваші дані: 33 роки, загибель у ДТП, бізнес із потенціалом, немає дітей, є батьки. Стан у вашому світі – кома. Шанс на вихід –12%.

  Я здригаюся. 12%?

  — Я хочу повернутися. — кажу рішуче.