Працюючи в оперативному блоці часто жалкую, що в операційну не дозволяють приносити особисті речі. Закони стерильності нерушимі та абсолютні як воля Творця. Сидячи о другій ночі і спостерігаючи за роботою хірурга находить натхнення творити. Але зошит з ручкою не пронесеш, а з телефону писати незручно.

В ночі натхнення особливе. Коли находить тиша і місто накриває темрява заспокійлива та прохолодна як Лідокаїн. Ніч знімає денну напругу. Тільки в ночі можна почути голос природи: цвіркунів в серпні та соловїв в червні та липні. Звуки міських голубів рано на світанку.

А ще вибухи, канонади, та дзижчання шахедів. Дуже дратують але ми вже так звикли до них, щоне уявляємо як це коли над твоєю головою не літає ЖУЖИК. Вони у нас як пташки. Іноді їх проганяють, іноді збивають а іноді вони призимляються. 

Але ніякий ЖУЖИК не може відібрати у ночі її магічну властивісь заспокоювати.