Мені завжди було цікаво, як інші автори працюють над своїми історіями.
Хтось не уявляє натхнення без товстого зошита, улюбленої ручки та легкого шурхоту паперу під пальцями. Писати від руки — це особлива магія: ніби кожне слово проходить через серце, перш ніж опинитися на сторінці.
А є ті, хто повністю "переїхав" в електронний формат: ноутбук, планшет чи навіть телефон. Бо швидко, зручно, і можна миттєво виправити текст, додати абзац, не переписуючи цілу сторінку.
А ще є змішаний підхід:
✏️ Чернетки, ідеї та діалоги — на папері, щоб не загубити перший імпульс.
⌨️ Основний текст — уже в електронному документі, де легко редагувати та зберігати.
А ви як працюєте над своїми творами?
- Лише папір — відчуття слова під рукою надихає.
- Тільки електронка — швидко, зручно, сучасно.
- Змішаний формат — залежить від настрою та задачі.
Поділіться в коментарях, бо мені цікаво дізнатися, чи є серед нас ті, хто досі носить із собою маленький блокнот «на випадок раптового натхнення» ❤️
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені зручно в телефоні. Просто мені може посеред вулиці прийти думка. Якщо я не запишу - зійду з розуму
Діана Лисенко, У мене таке постійно))))
Раніше завжди все записувала у великі товстенькі блокноти формату А4 - і нотатки, і основну історію, ну а потім вже закінчену книжечку друкувала на компі. Шурхіт паперу, затерплі пальці, вимазані чорнилом... Магія, звичайно, але одразу набирати все у електронці і швидше і зручніше однозначно. А взагалі я як людина з хронічними проблемами із зором намагаюся чергувати електронну творчість та старе добре письмо у блокноті. Додам іще, що одного разу я під впливом несподіваного натхнення без нотаток і записів пару годин друкувала таке класне оповідання, доки раптом не вимкнули світло... Файл не зберігся, а ми з Музою гірко плакали, намагаючись потім знову відтворити у пам’яті ту задумку, але той порив уже був втрачений назавжди. Відтоді маніакально роблю по кілька копій всього, що натворила свіженького або одразу пускаю на друк кожен новий розділ. Гммм... "рукописи не горять", а от про сучасну електронну творчість як сказати? "Інтернет нічого не забуває, а ШІ все знає"? Йооойки просто )))
Шайна Даймонд, Ох, як же шкода того втраченого оповідання( такий біль знайомий багатьом авторам… Ви дуже правильно робите, що тепер дублюєте й зберігаєте копії. І водночас це так мило й натхненно звучить — «шурхіт паперу, затерплі пальці, вимазані чорнилом»)
Лише телефон і рідко ноутбук. Ручкою і папером взагалі не користуюся навіщо витрачати час на подвійну роботу)))
Світлана Романюк, Розумію вас ! Сучасні технології дуже спрощують процес — і час економиться, і все одразу в електронному вигляді.
Комп. У мене там основний і купа додаткових файлів, які стосуються історії, яку я пишу - описи героїв, історичні факти, діалоги. Коли не за компом, записую ідеї в нотатки у телефоні. Блокнот теж є, але скоріше щоб було ☺️
Ангеліна Соломка, Ого, у вас прямо ціла система! Дуже класно, що все так структуровано. Дуже сподобалось, як ви організували весь процес ! Це реально допомагає не загубити жодної ідеї.
Пишу і на папері, і на комп’ютері — усе залежить від того, коли й де випав вільний час. Якщо натхнення застало вдома, сідаю за ПК; якщо в дорозі чи на природі — беру блокнот і ручку.
З телефона ніколи не пишу: достатньо п’яти хвилин — і очі починають боліти так, що аж сльози навертаються.
Наталія Шепель, Цілком розумію! Дуже класно, що маєте такий баланс — і папір, і комп’ютер. Блокнот на природі звучить особливо атмосферно) А про телефон погоджуюсь, очі дійсно швидко втомлюються.
Вітаю. Телефон. У ньому все))
Перша мая книга була написана в рукописі, але всі, що тут на платформі, написані переважно на телефоні. Письмово на аркуші думка виливається краще, ніж друковано, але то зайва морока))
Діана Лисенко, Так, навіть в телефоні одним пальцем набагато швидше тюкати цілі книжки ))
Частіше пишу в телефоні у ноутбуці редагую. Нотатки по книзі бувають на різних аркушах, блокнотах у тому ж телефоні. Але писати ручкою книгу не люблю, потім багато часу йде щоб переписати
Анна Стоун, Зрозуміло! Сучасні технології дійсно економлять час і дозволяють швидко редагувати, а нотатки на різних аркушах — це вже свій маленький квест)
Телефон або ноутбук. Але план до історії завжди пишу тільки на папері))
Оксана Маркова, Дуже зрозуміло! План історії на папері — це як карта скарбів для твору. Навіть якщо пишеш на телефоні чи ноутбуку, бачити все на папері допомагає тримати сюжет у руках і не загубитися в ідеях)
Змішаний формат, але здебільшого пишу у гугл доках, щоб можна було і в телефоні писати, якщо кудись їду. Маю ще цілий блокнот з нотатками, але мене більше надихає його наявність, ніж щось в ньому писати)
Рита Бергер, О, я вас розумію! У мене теж схоже: основна робота — у Google Docs, щоб завжди мати доступ навіть на телефоні. А блокнот стоїть поруч, як маленький символ натхнення — іноді просто дивлюся на нього і вже хочеться писати)
Зараз пишу на телефоні або ноуті, але був період…
Ще до того, як з’явитися на Букнеті, я купила перо для письма й щовечора писала ним)
Звісно, техніка зараз набагато зручніша, ніж щохвилини занурювати перо у чорнильницю, та я надто сильно люблю романтизувати світ навколо себе.
Тепер цей чудо-пристрій просто прикрашає поличку біля мого столу ♡
Дана Рей, Так, ви повністю праві — атмосфера дуже важлива)
І кава з шоколадом під час письма — це вже маленький ритуал, який створює особливий настрій)
Планшет, комп... Колись був зошит.
Дієз Алго, О, зошит — це ціла епоха! У мене теж був період, коли сторінки в зошитах були повні чернеток і нотаток. А тепер планшет і комп беруть на себе цю місію, хоча паперовий формат досі зберігає особливий шарм)
Тільки в телефоні... Іноді сідаю за ноут)
Вікторія Калиновська, Телефон — це як сачок для ідей! Піймав — записав! А ноутбук вже для того, щоб із цього “метелика” зробити справжню книгу)
Я в гугл докс, але іноді буває несподівано приходить ідея, то записую в нотатках на телефоні) На папері останнім часом практично не пишу.
Анна Лір, О, знайома ситуація! Ідеї такі непередбачувані — то вночі, то в транспорті, то під час вечері. Головне, щоб телефон був під рукою, а далі вже можна перенести все в гугл докс і розгорнути думку.
Я пишу і за комп'ютером і в зошиті. ) Мої чернетки - це справжній ребус.))
Лана Рей, О, знайома історія! Мої чернетки теж нагадують детектив — половина в зошиті, половина на комп’ютері, і ще частина десь у телефоні. Щоб розібратись, треба справжній слідчий!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати