Це трохи дивно й для мене, та я тепер в Австрії. Написала заяву на роботі й поїхала. Все сталося дуже швидко, добре, що відразу знайшла роботу. Я не живу ілюзіями, знаю, що буде важко, та я дам собі раду.

Я все ще мрію писати, та не завжди виходить. Проте саме сьогодні в мене вільний день, і я сідаю за нову главу для "Невиправданого".

У моєму житті все шкереберть, та я все одно мрію писати. Хіба не це зветься письменництвом?