Вітаю, любі!

Запрошую до нового розділу роману "Наречена графа Брауна".

Я на грані зриву. Мені дуже страшно залишатися з цим чоловіком на одинці. 

Чую важке зітхання жінки, а за кілька хвилин зачиняються зі скрипом двері. Вся напружуюся і від нервів не можу стримати чхання. Розумію, що після цього я більше не можу вдавати, що сплю. 

Вдаю, наче прокинулася, і часто кліпаю. Помітивши чоловіка, припіднімаюся, великими очима дивлячись на нього. 

Він високий, широкоплечий, з довгим до плеч волоссям, високим чолом, неширокими, густими чорними бровами, прямим носом, пухкими вустами та легкою щетиною. А очі великі, але мене вражає їхній колір — вони реально темно-сині. Важко дихаючи, розгублено кліпаю, бо мене бентежить надто серйозний вираз обличчя чоловіка. Просуваюся на ліжку й сідаю, бо ж не знаю, як поводитися та що казати...

Читати тут...

Приємних емоцій від читання!