Другий день марафону він піні Уляни

Коли дзеркало не відображає тебе

Часом я бачу у дзеркалі не себе, а ту - іншу, що ненавидить мене.

Ненавитить за те, що я була слабкою, правильною, зручною. Вийшла заміж не за того чолдовіка, народила доньку, а не сина, віддала перевагу сім'ї та рутині, а не кар'єрі.

Її звати Анна і вона добре маскується. Старанно відображає мене у будь-якому настрої та вигляді, часом навіть старається виглядати краще, щоб я повірила у себе... а потім, коли я чогось дуже сильно хочу - вона змінюється і дивиться на мене із зверхнім очікуванням. Анна сильна, вона може дати мені те, чого я потребую і вона знає, що рано чи пізно я попрошу про послугу. Їй не важко. Там, за дзеркалом, вона має все те, чого я так прагну і для неї це лише подарунок із барського плеча.

Вона вимагає розплату уже по факту і на кілька днів живе у мені, показуючи, як повинна жити я. Без страху, без оглядки на інших... і що найгірше - мені це подобається...