Фентезі роман Віллоу

Навпроти каміну, розкинувшись у дерев'яному кріслі сидів високий чоловік. 

Темні штани, що визирали з під довгого чорного плаща, були заправлені у такого ж кольору чоботи. Обличчя незнайомця приховував широкий каптур і лише кілька довгих прядок чорного неначе вороняче крило волосся, вільно спадали доходячи до плеча свого власника. 

У правій руці загадковий чоловік тримав прозорий келих із якого неквапливо пив напій схожий на червоне вино. Не дивлячись у бік гостей, незнайомець поставив келих на стіл і схоже не мав наміру залишати місце біля каміна. Втім незнайомцем господар будинку був лише для Олексія…

— Дівчина природа… Дівчина натхнення… Дівчина ріка, — протягнув дивний чоловік.

— Припини, будь ласка, — відказала Віллоу.

— Я чув у тебе неприємності, дівчинка-річка, — продовжив господар.

Віллоу натомість відкрила шкіряну сумку і діставши із неї, те, що лишилось від «Нічного жаху», кинула під ноги чоловіка в чорному плащі.