Глава, яку ми написали впереміш із мохом, шепотом

Вона пахне вогкістю соснового лісу, старими легендами та тим моментом, коли в повітрі зависає щось... дивне. Це не просто глава. Це межа. Між людиною й тим, що зазвичай люди не бачать. Між втечею й покликанням. Між страхом і правдою, яку ти ще ніколи не вимовляв уголос.

Усе починається з юнака, який не надто вміє тримати меч, зате добре тримає серце в руках. А закінчується… ну, ти ж пам’ятаєш, ми без спойлерів. Скажемо лише одне:

 У лісі, де тіні говорять голосами, які не мають язика, не виживають ті, хто бреше.

Це — спільна робота чотирьох відьмочок.
Так-так, ми реально зібралися, як годиться: у різних куточках світу, але в один темний день (і вечір, і ніч), аби вплести цю історію в легенду. Одна нашіптувала слова в темряві, друга тримала ритм, як серце між рядків, третя підкидала ідеї, ніби жаринки, а четверта — стежила, щоб усе дихало, мов ліс перед бурею.
Іва ДювальЖанет Девлін, Elaren Vash

Світло що боїться темряви (відьомська версія)

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Жанет Девлін
02.08.2025, 00:26:13

Легкого пера нам, дівчатка)))

avatar
Тая Бровська
02.08.2025, 00:03:47

Вау!) Цікавенно)
✍️Хай все вдається! ✍️

avatar
Еларен Веш
01.08.2025, 23:56:50

Удачі нам)))

Інші блоги
Завершена книга по ціні передплати зі знижкою!❤️
Мої найпрекрасніші, найчудовіші читачі! Сьогодні на книгу Істеричка для боса діє знижка. УВАГА! ВОНА ПОВНІСТЮ ЗАВЕРШЕНА, ЕПІЛОГ ВЖЕ НА САЙТІ! У вас є можливість придбати завершену книгу по ціні передплати зі знижкою
Антон. Візуал
І ці їхні камери. Вони всюди. Пересуватися, використовуючи власні сили, було неможливо. Довелося їхати маршруткою. Усі сидячі місця зайняті. Хтось попросив передати за проїзд — він передав. В одній із людських книжок такі,
ЗолотІ ФантазІЇ
Літературний флешмоб «Золоті фантазії» об’єднав авторів, які пишуть історії про магію, таємниці, кохання, небезпечні світи і героїв, що змушують серце битися швидше. Цей флешмоб організувала авторка
Коли система вирішує, що ти зайвий
Є слова, які звучать майже спокійно. Не “вирок”. Не “смерть”. Не “покарання”. Просто — зайвий об’єкт. Наче хтось дуже ввічливо пояснює: ти більше не потрібен. Не вписуєшся. Заважаєш. Тебе легше
Вона більше не втікачка. Вона - спалює старий лад.
Друзі, час настав! Перший розділ другої книги «Ціна попелу» вже чекає на вас. Ми залишили Каліду в моменті, коли відчай перетворюється на сталь, а вчорашні біженці стають її армією. Друга книга — це вже не про виживання
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше