І ці їхні камери. Вони всюди. Пересуватися, використовуючи власні сили, було неможливо. Довелося їхати маршруткою. Усі сидячі місця зайняті. Хтось попросив передати за проїзд — він передав. В одній із людських книжок такі, як він, не відображалися в дзеркалах. «Було б зручно», — подумав він і ледь усміхнувся.

Ті хто читав "Оберни..." щиро люблять цей момент... момент приниження, мабуть.