Вони жили спокійним життям, але в одну мить...

Чи траплялося у Вас таке, що в один прекрасний день життя набирає зовсім інакших обертів? Здавалося, що безтурботне життя триватиме завжди, але в один прекрасний день приходить звістка, що ти маєш навчатися в інституті за наказом власного батька. 

Жах, чи не так? Але це ще не все, ой не все, друзі мої… 

— Мене називайте Володимиром Семеновичем. — я побачив, що на мене дивиться ця дівчина. І мене охопила така злість, що просто немає слів, щоб це передати. Вона так подивилась на мене, що я змовчати просто не зміг.

— Чого тобі? Немає чим зайнятися, аніж на мене дивитися? — запитав я та подивився на неї злим поглядом. Ну в принципі він у мене такий з самого ранку, відтоді коли мене облили холодною водою.

— Я? На тебе?! Та ти мені здався, як корові граматика!

— Що?! Та ти знаєш хто я?!

— Нико се не знає, хлопче. І не підвищуйте на мене голос! — О, Боже, що вона верзе? Нічого не зрозумів. Якою мовою вона розмовляє?

— Та що ти говориш?! Га? Взагалі тебе не розумію! Ще й на “ви”! Ніби така собі панянка!

І тут нашу розмову перервав викладач, який якраз подивився саме на мене. 

— Загородній Давид працює над проєктом з…

Стоп, стоп, стоп! Ніяких спойлерів в студії, любі друзі) 

Та це ще не все. Погляньмо на все під іншим кутом:

Ти живеш мрією переїхати в Київ, вчитися у престижному ВУЗі, але водночас на твої плечі падає він: 

Одним з таких “швидкунів” стала й чорна автівка, яка за своїми вікнами ховала обличчя водія. Невідомий почав сигналити, прискорюючи нас. Назар лише знічено звернув у бік дороги для пішоходів, аби ніхто більше не турбував. Та я не могла зрозуміти такої поведінки. Адже варто було б не мовчати, а нагадати, що тут у всіх рівні права. Та Величко не хотів собі проблем, а тому просто продовжив шлях.

— Я б йому показала по чому сир в Одесі! Чому так вчинив? — обурювалась я, розмахуючи руками.

— Обережно! Зараз впадеш! — вигукнув Назар, та я встигла схопитися за нього до того, коли він повернув.

— Все одно це неправильно, — буркнула я та поглянула назад. Та чорна автівка, схоже, тепер не сильно спішила. Та щоб тебе! Ми ж через цього невмілого водія переїхали на іншу частину дороги! А він тепер мов панич собі їде! Ні, от зараз таки випалю де в нашому селі молоко дорожче!

Лелечки, пристебніться, бо попереду на Вас чекає ще купа пригод! Від різнобарвного діалекту до цікавих і точно непередбачуваних подій, що ще неодноразово зваляться на голови наших головних героїв — Діани Лашкевич та Давида Загороднього. 

✾

Потроху ми перейшли до страшних історій. Як же без них? Я почала першою:

— Одного разу в нашому селі почали зникати люди. Один за одним йшли вони вночі до сусіднього магазину, який, на диво, завжди працював. Але ніхто не повертався, — узявши ліхтарик, я направила його світло на стіну. – Поліція вже давно опустила руки, і тільки один парубок на прізвисько Войчевський вирішив перевірити хто ж є лиходієм.

— Ха! Звичайні казочки для малят! — вигукнула Надя, відвівши погляд від мене. Краєм ока я помітила її трохи налякане обличчя.

— Войчевський рівно о дванадцятій годині вирушив до того магазину, плануючи як спіймати злодія. Та він… дивом зміг повернутись. В той день в один несправний ліхтар вдарила блискавка, через що лампочка перегоріла. Але саме цікаве те, що Войчевський вправно стверджував інакше: світло в той день було, і ліхтар також сяяв, хоч і мав не працювати.

— Безглуздя! — вигукнула Надя, вдаючи байдужість.

Я ж лише посміхнулась, продовживши оповідь.

✾

Вітер підхоплював мої слова та ніс своїм вихором вдалечінь, повторюючи: “Не існує… не існує… існує…”. Я лише проковтнула комок у горлі та продовжила свій шлях. Спокійний, і повний таємниць свідомості.

Але тут відчула, що хтось стоїть позаду мене, і аж ніяк не спішить йти по своїм справам.

Ще не читали книги «Ніколи разом», написаної у співавторстві з Вікторією Грош? Тоді швиденько переходьте за цим посиланням і занурюйтеся у світ «від ненависті до кохання» студентів першокурсників) 

Впевнена, Ви точно не залишитеся байдужими)) 

✾ Буктрейлер до книги: 

✾ Візуалізація персонажів;

✾ Квіти, які асоціюються з головними персонажами книги.

Не забудь за вподобайки і щирі коментарі;) Вони неабияк гріють серце)) 

До нових зустрічей!