Трохи солодкого та солоного

Привіт Вам) Прода на книгу “Твоя солодка правда” на сайті. 

А також запрошую до любовного роману — “Помста для Роуз”. 

— У мене не настільки всесильні руки, щоб зцілювати людей. 

— Зате язик чудово справляється з цією задачею. Підійме з могили кого завгодно, — буркнула, копіюючи його манеру.

— Боюсь ти не оціниш, якщо я зараз лікуватиму тебе своїм язиком, — з іронією зауважив він. — Давай обійдемося сьогодні пальцями...

На моїх губах застигла  посмішка і я стала в точку, очікуючи початку репетиції. Вільям, не розділяючи мого прагнення добити себе, похилитав головою і натиснув на колонці кнопку. Гучна музика заповнила приміщення сильними басами. Такими  ж сильними та п'янкими, як і сам чоловік.  Гарячі руки ненароком ковзнули по моєму плечу, м’яко направляючи вперед. Крок за кроком, рух за рухом, він був моєю тінню, яка миттєво повторювала за мною танець та невловимо доповнювала його. Кожен випад, кожне сповільнення та різкий поштовх... Він настільки відчував мене, що в голові промайнула дурна думка — його коханки мали б божеволіти від такої здатності пробиратись під шкіру. Від подібної чутливості пальців та...

— Подобається...? — почувся шепіт над вухом, перш ніж до моєї спини торкнулись гарячі груди, притискаючи впритул. По шкірі  промайнула хвиля холоду й до чортиків захотілося бути ще ближче, лиш би зігрітися.

— Що...? — тихо перепитала, перш ніж відсторонитися і з жалем прикусити губи. — Я люблю танцювати. Це схоже на спробу вдихнути повітря перед тим як впасти у товщу води та захлинутися.  

— Не раджу... — вимовив Вільям перш ніж наблизитись впритул та м'яко перехопити рукою мою спину. А потім посунувся до самого обличчя і не відриваючи очей від моїх скусаних губ прошепотів. — Інакше мені доведеться робити тобі штучне дихання.

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб

На моїх губах застигла  посмішка і я стала в точку, очікуючи початку репетиції. Вільям, не розділяючи мого прагнення добити себе, похилитав головою і натиснув на колонці кнопку. Гучна музика заповнила приміщення сильними басами. Такими  ж сильними та п'янкими, як і сам чоловік.  Гарячі руки ненароком ковзнули по моєму плечу, м’яко направляючи вперед. Крок за кроком, рух за рухом, він був моєю тінню, яка миттєво повторювала за мною танець та невловимо доповнювала його. Кожен випад, кожне сповільнення та різкий поштовх... Він настільки відчував мене, що в голові промайнула дурна думка — його коханки мали б божеволіти від такої здатності пробиратись під шкіру. Від подібної чутливості пальців та...

— Подобається...? — почувся шепіт над вухом, перш ніж до моєї спини торкнулись гарячі груди, притискаючи впритул. По шкірі  промайнула хвиля холоду й до чортиків захотілося бути ще ближче, лиш би зігрітися.

— Що...? — тихо перепитала, перш ніж відсторонитися і з жалем прикусити губи. — Я люблю танцювати. Це схоже на спробу вдихнути повітря перед тим як впасти у товщу води та захлинутися.  

— Не раджу... — вимовив Вільям перш ніж наблизитись впритул та м'яко перехопити рукою