Мій Арсеній

Арсеній.
Сила — не завжди гучна. І не завжди про м’язи.
Іноді вона мовчазна, уважна. Така, що не рветься наперед, а стоїть поруч — і ти вже знаєш: тобі нічого не загрожує.

У ньому є щось глибоке — той самий тип чоловіка, що рідко говорить зайве, але кожне слово — влучне. Його погляд не шукає — він бачить. А коли усміхається — на мить здається, що навіть дим відступає.

Він не ідеальний. Але справжній.
Часом надто серйозний. Часом мовчазний. Але в критичну мить — саме та людина, яку хочеш бачити поруч. Бо він не обіцяє — він робить.

Цей вогонь не палає яскраво. Він тліє глибоко.
І якщо доторкнутись до нього — можна зрозуміти: це тепло, яке залишиться з тобою надовго.