Додано
26.07.25 14:17:10
А чи добре ви знаєте своїх героїв?
Думаю, вам варто познайомитися з героєм книги Фея дощу. Це — Дмитро, юнак, який на вигляд холодний і беземоційний. Насправді ж, через свою роботу, де йому доводиться постійно усміхатися, всупереч власним емоціям, він прагне в повсякденному житті проявляти почуття лише тоді, коли вони справжні.
Спочатку я думала, що ця історія — просто романтична. Але що більше я пишу, то краще розумію: це не про кохання. Це — про пізнання себе, своїх сподівань. Про те, що наші бажання не завжди приносять задоволення, а іноді виявляються зовсім не тим, чого ми насправді потребуємо.

Еларен Веш
337
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Асмодей вийшов надвір. Прохолодне нічне повітря наповнювало легені і від того виникало якесь
Візьми мене з собою Втеча здається майже вдалою: Ігор і Дарина вирушають у дорогу з надією дістатися кордону й залишити небезпеку позаду. Напруга поступово спадає, з’являється ілюзія безпеки, а разом із нею —
— Мені буде спокійніше, якщо ти залишишся і доглянеш за Маратою та будинком, — м’яко відмовляю другу. — Ставлю тобі вищий бал з «Ухильної дипломатії»! — сміється Нарак. — До речі, — вступає в
Ну що мої дорогі? Ось я й дописала цю книгу Роки забрали слова. Книга не із простих... Поки писала її добряче наплакалася. Звісно історія реалістична, але на щастя не моя. Тому запрошую Вас прочитати цей короткий роман
Всім привіт❤️❤️❤️
Весна повним ходом і так хочеться емоцій, почуттів, натхнення , світла і добра… Тож вирішила створити марафон «Казкова мить» в якому строго приймають участь: добрі, світлі
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак, погляд у нього суворий))
Romul Sheridan, Він пізнав суть життя))
Дякую за цікавий блог. ❤️
Лана Рей, Прошу)))
О, як це знайомо!
Коли персонаж раптом перестає бути просто картинкою і починає показувати тобі, що в нього всередині — не механізм для сюжету, а цілий клубок з нервів, сподівань і прихованих травм. Це найкращий момент.
Знаєте, я вам зараз зізнаюсь в одному своєму маленькому, брудному секреті. У мене теж так було. А потім я почала трохи шахраювати.
Я використовую типології.
Так-так, не смійтесь. Всі ці ваші MBTI, соціоніки, еннеаграми. Для письменника — це як шпаргалка. Це як розтин персонажа ще до того, як він народився.
Ваш Дмитро, до речі, страшенно схожий на класичного INTJ або ISTP. Холодний, раціональний фасад, за яким ховається складна система власних принципів і відчайдушне бажання бути справжнім.
Це, звісно, милиці. Професійна деформація. Але, знаєте, іноді дуже корисно знати, де в твого героя «больова функція», щоб потім з особливою насолодою по ній вдарити. Ну, заради драми, звісно ж ;)
Але те, що ви докопалися до цього самі, без шпаргалок — це вищий пілотаж. Це означає, що ваш герой — живий.
Не зупиняйтесь. Копайте глибше. Там ще багато цікавого.
Обіймаю
Христина Холод, Дякую, дуже цікавий відгук)))
❤️❤️❤️
Тея Калиновська, ))))
Цікаво
Дієз Алго, дякую)
Ця думка про те, що "бажання не завжди приносять задоволення, а іноді виявляються зовсім не тим, чого ми насправді потребуємо", дуже резонує. Це робить історію про Дмитра ще більш глибокою і життєвою.
Думаю буде круто
Олесь Король, Дякую))теж так думаю)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати