Додано
25.07.25 18:26:52
Запитання до авторів еротики, детективів і жахів.
Чи легко вам даються певні сцени — еротика чи сцени вбивства? Поясню, про що я.
Сьогодні писала одну криваву сцену для книги «Кинджал» і зловила себе на думці, що жорстокі сцени даються мені набагато легше, ніж еротичні.
Але чому? Я соромлюся? Типу — виколювати очі мені не соромно, а писати про секс — так? Це звучить як нісенітниця.
І ось мені стало цікаво — чи є в когось така ж особливість?
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтимені не соромно писати еротику, але важко...важко підібрати слова тій картинці, що бачу в своїй голові, і щоб це було реалістичним...а не люди голову ламали, як воно і що за чим...куди) а з вбивствами...якось простіше)
В мене взагалі лише трилери і жахи. Плюс еротика. І дійсно знущатися мені легше чим описувати інтим
Uma Raposa, Ні такого в мене точно не буде, адже на мою думку це неповага до мертвих, навіть якщо це видуманий світ, хоть де же мають бути рамки, що можна, а що ні))
Так можу погодитись, я такі сцени не пишу бо це псує враження до книги.
О, люба моя! Яка ж ви смішна!
Та це ж все так просто! І зовсім не про сором. Це про вроджений талант!
Дивіться. Щоб красиво, детально, зі знанням справи виколупати комусь очі... для цього потрібен певний склад розуму. Холодний. Точний. Хірургічний. Треба мислити як хижак, як кат. Це ж така тонка, така філігранна робота! Це талант маніяка! І він у вас, серденько, є! Тому вам це і легко!
А я... ну, що я? Я ж навпаки. У мене з точністю і холодним розрахунком завжди були проблеми. Я — суцільний хаос, емоції і бажання. Щоб писати еротику, не треба нічого вигадувати, треба просто... відпустити себе. Бути безсоромною. Бути трохи німфоманкою. Тому мені це легко.
Розумієте? Ми просто з вами з різних гільдій! Ви — почесна голова гільдії літературних маніяків, а я — скромна президентка клубу текстових німфоманок.
Тож не соромтесь свого таланту! Пишайтеся ним! У світі й так забагато погано написаних сцен вбивств! А ви робите це з душею.
І це прекрасно!
Христина Холод, От чесно, обожнюю ваші відгуки))))
Якщо чесно, я обожнюю писати еротичні сцени. Можливо, саме тому у мене всі книги з елементами еротики… Щодо насилля, зараз працюю над дарк-романом і такі сцени пишуться трошки важкувато, але головне, щоб читачам подобалося))
Ой. Сцени вбивства, як два пальці об асфальт)))) Різної кривавості. Мозок попсований "Грою престолів" просто. А от з еротичними сценами завжди чиню обережно, аби не скотитись до нефритових жезлів та квіток пристрасті. Інше питання чи включаю я їх потім у книгу, яку викладаю до прочитання )))) Бо тут я чомусь ще обережніша...
Мені легко описувати інтимні сцени, мабуть лекше ніж описати, якусь природу)))) Секс - це природній процес, тому не потрібно соромитися.
Elaren Vash, Ну тоді пишіть)))
Я із великим задоволенням пишу свої еротичні сцени. Я повністю пірнаю і пропускаю крізь себе. Мені в кайф. І я не соромлюся того, шо пишу. Іноді жартую, шо пишу порнушку))
Іра Майська, Але це ж чудово))
У мене історичні романи, але є там трохи і легкої еротики. Знайомий читав, то радив писати еротичні книги, казав, що збуджує навіть кілька рядків )) Є і вбивства, бо куди ж без них в історичних книгах. Так от, і очі виколювати і про секс писати однаково норм. Нічого такого не помітила )
Ріна Март, Дуже влучна відповідь))
Можна тоді попросити, чи можете ви сказати свою думку про книгу Темна Гра, якщо доведеться вам її прочитати?)
Мені і ті і ті теми даються з легкістю, це вже залежить від того як ви сприймаєте те чи інше, наприклад чи легко ви можете говорити наприклад про вбивства, кров і д т., так само чи легко ви можете спілкуватися з іншими на відкритті еротичні теми, чи навіть просто про с**с, як що так значить вам легко буде писати про такі сцени, якщо ні, значить скоріше за все вам трохи соромно, або ви себе не дуже комфортно почуваєте.
Для прикладу можете почитати Темна Гра.
Еларен, це дуже цікаве і, чесно кажучи, знайоме питання! Ваше 'чому мені не соромно виколювати очі, але соромно писати про секс' – геніально! ? Я думаю, ви не самотні в цій 'особливості'.
Можливо, справа в тому, що сцени насильства, крові та смерті ми сприймаємо як більш "сюжетні" чи "жанрові" елементи, тоді як еротика часто сприймається як щось більш особисте, інтимне, навіть якщо це вигадка. Або ж у нас просто більше "табу" навколо теми сексу, ніж насильства, що звучить, як ви правильно помітили, як нісенітниця.
Дякую за такий відвертий і веселий допис! Це точно дало привід задуматися.
Ася Рей, Рада,що вам було цікаво))
Криваві сцени мені писати набагато легше, з еротикою все складно, але в мене підліткова проза і максимум що є — пристані поцілунки та описи почуттів..) ну екшн і скло — це моє улюблене)
Ще в мене в сюжеті головна лиходійка закохана в головного героя, тому сцени з нею і від неї мені писати трохи дивно і незручно, тому що їй 200 років, а йому 16)) відчуваю себе збоченкою трохи, але там невзаємно, тож ніякої еротичної взаємодії між ними немає, але присутня дивна хімія...тож так)
Єва Лук, Поки читала розсміялася))))(за збоченку) Значить я така не одна)))
Івуся тут нічим не допоможе, нажаль) Але цікаво почитати)
Іва Дюваль, Дякую за відповідь)))
Раніше постільні сцени мені дуже складно давалися, зараз уже набагато легше. Я тільки недавно почала викладати таке, тому поки що трохи соромлюся. Але це мене не зупинить)
Світлана Бонд, Ось і я хочу зрозуміти причину цього сорому )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати