Сьогодні ввечері вийшли два нові розділи. Заходьте почитати. ;)

"(Не)вічна зима" 

Після обіду, коли Ерінвальд знову поїхав у своїх справах, я вмостилася у кріслі в бібліотеці і поринула в читання. Пройшло не так багато часу відтоді, як я почала вивчати ельтанійські руни, а я вже знала їх так, ніби вони мені були рідними. Магія, не інакше! Сьогодні я поринула у вивчення рослин — як магічних, так і звичайних. Поруч на столику парував трав’яний чай з тонким ароматом хвої та м’яти, а в руках я тримала величезну книгу: «Морозостійкі рослини Ельтанії. Практичний довідник для зіллєварів та садівників». Світ за вікном виглядав вже звично — білий сніг вкривав все навколо своєю холодною ковдрою. Але тут, у бібліотеці мені було затишно і тепло. Я повільно гортала сторінки, уважно читаючи все, що було написано.

"Уламки цивілізації. Знайти себе" 

Опинившись у незнайомому лісі, я з цікавістю озирнулася. Він мав такий самий вигляд, як і ліси у нашому часі, але ж, мабуть, ліси у всі часи виглядають однаково. Невже в нас все вийшло і я потрапила до минулого? Я не могла ні по чому зрозуміти, чи насправді я в минулому, а не в майбутньому чи в іншому лісі у нашому часі, але в глибині душі відчувала, що я там, де маю бути.

— Так! У нас вийшло! — радісно вигукнула я на весь ліс. Все одно тут нікого не було. — Я у минулому! 

Дякую всім, хто читає! Тихої ночі!❤️❤️❤️