Всіх вітаю в моєму блозі!

Завтра відбудеться нове оновлення розділу «Вовкуна», тож вирішила поділитися новими візуалами та анонсувати розділ.

«— Сліди пальців, ага… — фиркнув Федір, зиркнувши на мене. — Ніби хтось його за саме серце вхопив, а не за душу. І першого раз так було, але у звіті пропустили.

— Тепер ото й маємо, — докинув Микола. — Та хто ж знав, що то не помилка. От ви б самі в таке повірили б?! А тепер — пиши—пропало. Знаєш, як журналюги... вже нюхають. Завтра буде: "Загадкові смерті в карпатському селі!" — ще й фото з трактора зроблять, аби ефектніше.

— Тобто, вже офіційно, обидві смерті не випадкові?! — повільно мовив я. — А місцеві? Глянув на вікна сусідніх хат, були далекувато, але крики б почули звідти.

— Та як завжди… — Микола зітхнув, як старий пічник після важкого дня. — Бабуся одна підходила, стара Фросина з кінця вулиці. Каже: бачила когось біля хвіртки, мовляв, чоловік стояв, ніби чекав. А потім, каже, може то телевізор грав. У неї він ледь не цілодобово гуде. Словом, "свідома пам’ять", як завжди — то бачила, то не бачила. Як і з виборами.

— А підвал? — перепитав я, киваючи в бік хати.

— Кажуть, на бетоні плями. Не зразу видно, але є. А ще — дивно. У стіні ніби цвяхи старі, і сліди мотузки. Може, щось і було. Може, хтось і допоміг...  А може давно вони. Все старі сліди. 

Слухав мовчки. Я вже знав винуватицю, але мене не полишало відчуття, що все не так просто. Я хотів впевнитись, побачити всю картину подій, а вже потім влаштовувати полювання на відьом.»

А ось візуали, як обіцяла)