Чому я пишу про темряву?

Бо світ не завжди світлий.
Бо є історії, які не вкладаються в рамки щастя, де герої не рятують одне одного, а лише відображають те, що давно зруйновано.

Мене цікавить не романтика, а межа.
Момент, коли герой перестає бути жертвою — не тому, що хтось його врятував, а тому, що навчився триматися в темряві.

Я пишу про складні стосунки. Про вплив. Про владу, яка маскується під турботу. Про психологічне підкорення, що на перший погляд схоже на любов.
Про жінку, яка не плекає, а формує.
Про чоловіка, який спершу слабкий, але має шанс змінити все — якщо виживе.

Це не легке читання.
Але якщо тобі знайоме відчуття внутрішнього холоду, якщо ти не шукаєш красивого фіналу, а хочеш розібратися — чому все так боляче — тоді, можливо, ця історія для тебе.