Маленький уривок, або прохання заглянути)))

Роман зійшов на зупинці біля «Оазису». Перейшов дорогу, застебнув блискавку на куртці й, засунувши руки до кишень, повільно попрямував набережною в бік парку.
Сьогодні він знову побачить її.
Скоріш за все, вона знову уникатиме його погляду, мовчатиме або удаватиме, що зайнята.
Дарма він зізнався. Поспішив.
Треба було зачекати. Дати їй більше часу, щоб пізнати його краще.
Та сказаного не повернути.
Він сам зруйнував шанс, якого, можливо, більше не буде.

З першого погляду