Оце щойно усвідомила: вже місяць, як я почала викладати свої твори на Букнет.

За цей час світ дізнався про Барсіка. https://booknet.ua/book/pohodenki-kota-pd-chas-vini-b439396, https://booknet.ua/book/lyubovn-pohodenki-kota-b439481 ,https://booknet.ua/book/pohodenki-vusatogo-nyanki-b439650. 
З’явилися дві новели-фрагменти Лист до матері  https://booknet.ua/book/list-do-mater-b439487, та Хлопець з сусідньої вулиці ( тут в блогах) . Можливо, колись із них виросте справжній твір. 
Мій перший роман  "Два життя" https://booknet.ua/book/dva-zhittya-b439034 — той, у якому я вперше відкрила душу, розкрила почуття.

І "Де живе тиша" https://booknet.ua/book/de-zhive-tisha-b439545 роман-майстерня, моя внутрішня школа.

А ще — безліч планів. Деякі вже стартували, деякі поки лише ідеї, які вже розквітають у  серці…

А ще 25 підписників.

Що можу сказати особисто? Я собою задоволена.

Так, мої тексти ще не знайшли свого читача — але я їх написала. Вони існують. Вони живі.
Я створила щось. Я залишила слід.