+ 8 розділ - "Королева острова Мрій. Рідний край"

І знову хочу нагадати про детективне фентезі "Королева острова Мрій. Рідний край" і про те, що його восьмий розділ уже на Букнет :) Оновлення регулярне (принаймні я на це дуже сподіваюся), тож запрошую до читання. А ще зауважу, що попередні пригоди головної героїні чекають у книзі "Королева острова Мрій. Чужі береги", текст повний (але не обов'язковий для розуміння сюжету).

Анотація:

Я мріяла про славу і легендарний острів Мрій, але зізналася у вбивстві, щоб врятувати дорогу мені людину, і втекла в невідомість, не уявляючи, як виживати на чужих берегах.
Це була найбільша помилка в моєму житті, і все ж тепер я повертаюся додому. Так, повертаюсь! Не в кайданах, не ховаючись, не під вигаданим ім’ям, бо відтепер я – королева, у тутешніх водах моє слово – закон.
Настав час виконати давні обіцянки. Розкрити злочин, помститися за друзів, знайти своєму чоловіку кращу дружину… Швидше б розібратися з боргами і почати життя з чистого аркуша! Адже це можливо?

 

Якщо вас зацікавила ця історія, будь ласка, поділіться посиланням у соцмережах.

Гарного відпочинку в компанії героїв!

 

Будь ласка, донатьте ЗСУ і волонтерам.
І, будь ласка, завжди пам'ятайте про те, що #RussiaIsATerroristState

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Світлий вірш про таємницю щастя й любов до життя
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
Тут солодке все! Спойлер, фото і знижечка)
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави
Трішки літнього затишку
Схоже, Матвій та Ліза знайшли улюблене місце для побачень:Бандит і Принцеса
Бульбашковий всесвіт
Я от помітила, що більшу частину життя живу у власному бульбашковому всесвіті. Там я, мої персонажі, їхні лінії сюжетні, якісь нескінченні розмови... Ніколи не буває самотньо чи нудно, тільки трішечки страшно, коли винирюю
Час показати, чому ти навчилася!
Коли запахи їжі рознеслися вентиляцією корабля, двері побутового блоку безшумно розсунулися. На порозі стояв Коул. Він устиг змінити звичну куртку, пошарпану на Геліосі-5, на темний лонгслів, але на його обличчі все ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше