Добрий день) Сьогодні запрошую вас до смачної історії “Мій ректор — гусь”. Прода на “Твою солодку правду” на сайті. 

Цитата:

— Адептка, Лоу... — простогнав мій науковий керівник, мало не пускаючи з вух пару. — Ви зі своїм дурним графіком довели себе до такого виснаження, що жодне закляття вже не можете накласти. Вам себе взагалі не шкода?

— Не шкода, — буркнула, втомлено потираючи лоб і згадуючи, всі свої борги, які дісталися в спадок від азартного татуся. Він може й помер, але борги з собою не прихопив по дорозі в пекло. Кредиторів, на жаль, також не встиг. — Поки я себе шкодую, мої гроші заробить хтось інший. 

— Невже вас крім грошей більше нічого не цікавить? — здійняв він брову. Легко йому було говорити! Він же статний лорд, який міг собі дозволити вечерю за тисячу золотих! Звідки йому знати, як це, коли тебе бандити переслідують ночами... — Може сон, може їжа, може відпочинок, а може магістерська робота, яку ви ніяк не можете ні написати, ні захистити на практиці? 

— Та цікавить, цікавить... — буркнула, дивлячись з неприкритою ненавистю на яйце, яке мені нагадувало про сьогоднішній скандал на роботі. — Аж мрію захистити її! 

А також до кавової історії “Відьмина служба підтримки”, до розповіді про соковиту курочку “Кексик для Санти” та спокусливої відбивної в “Совісті для диявола”. 

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб