Чому одні книги хочеться читати, а інші - ні?
Якщо спростити, то є два погляди на світ.
Перший : що матерія породжує свідомість. На цьому стоїть сучасна наука та більшість сучасної інтелігенції, і письменників в тому числі.
З цього погляду - для того, щоб писати якісно, щоб твої твори читали - потрібно працювати над вдосконаленням письменницької майстерності, закручувати інтригу, шукати нове, незбагненне - те що ніколи не писали до тебе. І так далі. Не буду в це заглиблюватися.. Про це багато написано розумними людьми...
Але як показує досвід, досягти успіху таким чином доволі складно. А втриматися на такому рівні, ще складніше.
В одному з коментарів мене назвали" дивним", ніби не з цієї планети. І це було правильно підмічено. Бо я маю інший погляд, який є доволі "маргінальним" згідно панівної наразі інтелектуальної парадигми.
Моя позиція в тому, що саме свідомість первинна - і саме вона є тою "живою водою", яка оживляє матерію, яка надихає нас, яка чіпає, яка не залишає байдужим. Саме свідомість формує Реальність. Саме вона робить для нас життя, стосунки та й твори солодкими...
І беручи до уваги це бачення - для написання хорошого твору - окрім письменницької майстерності (без неї теж ніяк) потрібно максимально, як кажуть, "вкладати душу" у твір. Скільки ти вклав своєї "живої свідомості" - настільки твір і чіпає, настільки він, якщо і не подобається, то принаймні не залишає байдужим.
Саме тому, я собі пояснюю, чому часто нові автори пишуть дуже хороші, а майстри - хоч, і якісно з точки зору літератури - але нецікаві для читача твори. Новачок "вкладає душу", а майстерний ремісник штампує хоч і інтелектуально довершенні , але " бездушні " твори,
Все, вищевикладене є суб'єктивною думкою автора, і не претендує на Істину в останній інстанції.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТа я б не назвав цей погляд... "маргінальним". Просто у світі панує капіталізм - усі бажають того самого "максимального прибутку". І хай там з усім, що доведеться кинути в фундамент того прибутку. Власне... я тому і не вважаю капіталіста за людину, бо він матір рідну обміняє на прибуток, що вже казати про таку абстрактну річ як "душа" чи "сенс" чи "ідея".
Приносить гроші = ми говоримо
Не приносить = не цікаво
Я могла би досить грамотно "тягнути" текст, до якого охолола. А якщо ще заздалегідь скласти план - то й поготів. Але який сенс у цьому? Якщо він не зачіпатиме чогось всередині? А на мою думку - не зачіпатиме.
Маю приклад багатьох авторів на Букнеті, перші твори яких шикарні, а останні - вимушені. Вони все одно мають тисячі переглядів і лайків - але це наслідок репутації, створеної першими. Коли автор стає заручником комерції - сумно. Загалом, так з усіма творчими професіями. Є фраза, що " художник повинен бути голодним" - тільки тоді він вимушено щось створює. Як на мене, " дамоклів меч" голоду над головою творця перетворює творчість в ремісництво. Воно може бути доволі якісним, але не матиме крил.
Дієз Алго, Отож бо і воно...
Про яких майстрів мова? Як рахувати цікавість? Ні, я розумію, що це суб'єктивна думка, але хіба все не є таким? Для висновку потрібно щось брати, по чому рахувати. І тут стає проблема - це незважена душа, це якісь показник продажів, це що?)
А моя думка - майстер тому й майстер.
Герман Харрінгтон, Я взагалі не читав жодного) Хіба це робить когось з нас с Кінгом краще чи навпаки?)
Цікава теорія. Іноді виникає спокуса, використати топ популярних тропів і алгоритмів, але ловлю на думці, що в цьому не буде душі, лише техніка. Тому лише по фану - повне божевілля)))
Анастасія Газе, І не думайте -у вашому божевіллі є смак))
Цікава позиція. Має право на існування /•᷅•᷄\੭
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати