Без правил

 Я могла б згоріти. Просто зникнути в полум’ї того, що він викликає.

Його погляд — мов вогонь, що пробирається під шкіру.

Він мовчить — і цього достатньо, щоб серце билося частіше.

Він доторкається — і я вже не впевнена, чи це біль, чи задоволення.

Цей чоловік — не мій. І не буде.

Але я не відпущу. Бо ми — помилка, що смакує як спокуса.

 

Якщо ти шукаєш історію, де кожен погляд — загроза, кожне слово — виклик, а ніч між ними — не мала правил…

Тоді ця книга для тебе.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Та де ж її ще поселити...
Прокидаюся від стукоту у двері. За вікном уже світло, і шлунок старанно нагадує про своє існування. — Пан Тарахан чекає на вас у своєму кабінеті через десять хвилин! — долинає з коридору у відповідь на моє: «Кого
Ну все... Він наговорив на добрячу прочуханку!
— А ти чого з ними не поїхав? Тобі наплювати на дитину?? — з усією можливою жовчю буквально плюю словами на Єгора. — А тобі — не наплювати? — А я тут до чого? — вигинаю брову. — У сенсі до чого? — відверто
Лпм — Листопадовий Проблемний Марафон
Ну що, мої любі, запускаємо листопадовий марафон ❤️ ЛПМ — ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОБЛЕМНИЙ МАРАФОН Система проста: одна ваша книга → дві книги інших учасників → читання → коментарі під час читання → підсумкова рецензія
Він попереджав не повертатися. Вона не послухала..
Він попереджав її. Просив не повертатися. Говорив, що її світло згасає і без нього вона може загинути. Але Аурелія не послухала короля Ночі. Аурелія повернулася до чоловіка, якого кохала століттями. Але замість
Як просувати книги?
Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше