Спочатку це втеча від реальності, зараз розумію, що написання стає хобі) Але хіба не може бути хобі втечею від реальності? Тому тут два в одному. А ще це частково від нудьги. Я довго відкладала, ховала в собі цілі сюжети, бо думала. що не на часі) А потім в один момент така: "Та куди далі відкладати?" І почала писати.
Хоббі! Яке не хочеться перетворювати на ремесло. Ідей в голові багато. Кожна проситься на зовні. Але для кожної історії, є свій конкретний час. Тому пишу ті, які мають бути прочитання ми в конкретний момент. Іноді доводиться відкладати розпочаті задумки чи зупинятися навіть на півшляху і братися за нову історію. Якось так.
Марина Мелтон, І в мене також так, деякі історії пишуться самі, а деякі треба витягувати
Та все ж це більше втеча від реальності, бо якщо навіть історія завмирає, ти подумки повертаєшся в неї
Для мене це фантазія, та десь втеча з цього світу. Фантазія яка може перенести в інші світи )) Мені сниться багато різних, кольорових снів, які я продовжувала в своїй фантазії. Зараз вирішила перекладати їх в книги. Це так цікаво, коли бачиш гарний сон, а потім, наче не виходячи з нього додаєш продовження, і з цього виходить історія ;)))
Втеча від реальності.
Можливість намалювати собі альтернативне життя, яке могло б статися зі мною, якби не певні обставини на початку життєвого шляху.
Так, Сергій Борисов з мого детективного циклу "Фрагменти мовчання" живе в іншій реальності. В нього — автівка, квартира. Стабільна робота. Красива дружина без проблем зі здоров'ям (хоч і безплідна, бо дітей я не планую в принципі), з якою взаємне кохання. З початком війни він (після травми, отриманої за три роки до...) виїхав по інвалідності за кордон і вони живуть у безпеці, одне для одного... і майже ні в чому собі не відмовляють.
Але постійна ідилія — це нудно, тому час від часу я підкидаю їм справи для розкриття, які водночас випробовують на стійкість їхні стосунки☺️
Ну якось так)
Якщо чесно, то поки, що писемництво – це моє хоббі, але я дуже хотіла б, щоб воно переросло у мій основний вид діяльності))
Тому що я відчуваю, що це моє ☺️
Магія. Маги та Магічна Академія Вступ У моїй світобудові магія — не «ефект заради ефекту» і не кнопка “натиснув — сталося”. Це технологія реальності, яка працює за правилами, має фізіологічну базу,
Друзі, раді поділитися результатами голосування учасників конкурсу "Новорічний збіг обставин"! Переможцями груп і, відповідно, фіналістами конкурсу, стали: Група 1
Лада Астра - "Хурделиця"
Кіт Анатолій - "Тіні
Кажуть, автори — це боги своїх світів. А як ви створюєте своїх персонажів? Вони просто живуть у готовому всесвіті, приймаючи його правила? Чи ви навмисно будуєте світ під конкретного героя? Цього разу я вирішила
Ча-ер виріс у «квітковому домі», де живими квітами були люди — юнаки та дівчата з лотосовими ніжками. Заради витонченої естетики їм змалечку бинтували стопи, ламаючи кістки та зминаючи пальці. Це було болісне перетворення
Привіт, мої любі Спокусники! Закортіло згадати, цікаву пару… Запрошую. Він — чоловік, який боїться подарувати їй майбутнє. Вона — жінка, яка готова ризикнути. Історія про те, що найбільший ворог кохання
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХобі. Не впевнена, що хочу тікати від реальності, хай би яка вона не була)
Ангеліна Соломка, Все буває вперше, в якусь мить хочеться махнути на все рукою. Бо миине здатні змінити світ
Так ,в першу чергу втеча від реальності
Ярина Чорна, так і реалізувати всі свої бажання
Спочатку це втеча від реальності, зараз розумію, що написання стає хобі) Але хіба не може бути хобі втечею від реальності? Тому тут два в одному. А ще це частково від нудьги. Я довго відкладала, ховала в собі цілі сюжети, бо думала. що не на часі) А потім в один момент така: "Та куди далі відкладати?" І почала писати.
Enn Berns, Рішення прийнято, пора діяти.
Хобі, яке заполонює все.
Або втеча від реальності, яка на якийсь час стає реальністю@@@
Навʼязливі думки і обстріли. Невпевнена, що почала писати, якби не війна.
Ірина Скрипник, Так, це поштовх для багатьох
Хоббі! Яке не хочеться перетворювати на ремесло. Ідей в голові багато. Кожна проситься на зовні. Але для кожної історії, є свій конкретний час. Тому пишу ті, які мають бути прочитання ми в конкретний момент. Іноді доводиться відкладати розпочаті задумки чи зупинятися навіть на півшляху і братися за нову історію. Якось так.
Марина Мелтон, І в мене також так, деякі історії пишуться самі, а деякі треба витягувати
Та все ж це більше втеча від реальності, бо якщо навіть історія завмирає, ти подумки повертаєшся в неї
Хобі. Але є книга, яка була й втечею. Принаймні зараз вона досі заповнює мою реальність)
Чай Дивака, Кращої втечі, ніж втечу в книгу, не знайдено. Принаймні в книзі ти залишаєшся собою, не втікаєш від себе.
Незнаю, скоріше втеча від реальності, або неоплачувана робота, яка приносить задоволення.
Світлана Романюк, Момент, який даруємо собі. Виділяю час, шукаєш кожну вільну хвилину
Для мене це фантазія, та десь втеча з цього світу. Фантазія яка може перенести в інші світи )) Мені сниться багато різних, кольорових снів, які я продовжувала в своїй фантазії. Зараз вирішила перекладати їх в книги. Це так цікаво, коли бачиш гарний сон, а потім, наче не виходячи з нього додаєш продовження, і з цього виходить історія ;)))
Втеча від реальності.
Можливість намалювати собі альтернативне життя, яке могло б статися зі мною, якби не певні обставини на початку життєвого шляху.
Так, Сергій Борисов з мого детективного циклу "Фрагменти мовчання" живе в іншій реальності. В нього — автівка, квартира. Стабільна робота. Красива дружина без проблем зі здоров'ям (хоч і безплідна, бо дітей я не планую в принципі), з якою взаємне кохання. З початком війни він (після травми, отриманої за три роки до...) виїхав по інвалідності за кордон і вони живуть у безпеці, одне для одного... і майже ні в чому собі не відмовляють.
Але постійна ідилія — це нудно, тому час від часу я підкидаю їм справи для розкриття, які водночас випробовують на стійкість їхні стосунки☺️
Ну якось так)
Сергій Брандт, А чому б і ні? Ми можемо прожити сотні життів!
Це затягує!!
Якщо чесно, то поки, що писемництво – це моє хоббі, але я дуже хотіла б, щоб воно переросло у мій основний вид діяльності))
Тому що я відчуваю, що це моє ☺️
Ярина Чорна, Згодна, якщо підтримувати один одного, то всі початкові складнощі пройдуть непоміченими)
Хобі｡◕‿◕｡
Тея Калиновська, Зате цікаво:@:
Для мене це втеча від реальності. І знаєте ,це ще можливість прожити безліч раз цікаві пригоди тої історії яку пишеш
Вадим Івахнюк, Мрія кожної людини, я за здійснення:)
4))
Ярина Чорна, ❣️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати