Вони не вигадані. Вони ... ?.

Є такі вечори, коли не хочеш ні з ким говорити. Просто сидиш і мовчки згадуєш тих, хто колись… не був реальним. Але став. Це про них. Про моїх героїв.

Колись вони були лиш голосами в голові. Тінями думок ...А тепер?  Частина книги «Сингулярність. Контакт». І Частина мене:)
Хочу і вас мої друзі, познайомити ...

Той, хто бачить  навіть тоді, коли бачити боляче. Його звуть Алекс. Він  не герой у звичному сенсі. Спершу він здавався мені звичайним. Навіть трохи зламаним.
Він тягнув у собі біль .. ту яку не видно на обличчі, але чутно в тиші, коли лишаєшся сам.
А потім ... різкий  бах!
І бачиш, як він встає.
Рівно. Прямо. Не тому, що не боїться. А тому, що мусить.
І ось він уже не просто Алекс. Він — людина, яка змінює все.

Влад.  У ньому спокій і сила. Але навіть він не готовий до тієї реальності, яку принесе контакт. Він мовчить, коли інші кричать. І говорить тоді, коли всім потрібне слово.
Іноді здається, що він сильніший за головного героя. І...., можливо, так і є?
Бо іноді бути братом — це більше, ніж бути героєм!
 

Нубіра не з цього світу.... Вона ...Не з жодного світу взагалі.
Її не народили,  її створили. Всередині неї серце??? І воно співає.
Про когось...Про кохання, яке не могло бути, але залишило емоційний шлейф.. 
Вона зуміла покохати? Але чи зможе запам’ятати ?????

Імператор! 
 Ні, його не буде на обкладинці. І тут у блозі також багато не буде! Бо страх має тінь, а не обличчя. !
Він частина Моргулонської імперії. Древньої, могутньої, чужої. І коли його корабель з’явиться в небі Землі це буде не зустріч. Це буде суд. А ми....його підкорені???

PS: 
Знаєш що?
Це ще не кінець.... Бо є ті, кого я ще не показав. Ті, хто мовчки чекає свого моменту. (імператор до прикладу).
І дехто з них  зрадить....А хтось врятує!
А Земля? ?? А...Вона вже не буде такою, як раніше.

Це лише перша історія......
Далі буде "Ядро"...  Далі буде  — Сингулярність. Ядро. І вони:... "вони знову повернуться"