— «Я не можу зробити крок назад, якщо кожна частинка тебе кричить залишайся.»

Його голос — тихий, але в ньому було більше сили, ніж у будь-якому аргументі.

Я не дихаю. Замерла — не від страху, а від усвідомлення. Я — вперше — не контролюю.

Його пальці торкнулись моєї шиї — не владно, не вимогливо, а так, ніби він вивчав мову мого тіла з повагою.

Стейсі Мур