Привіт, мої любі!

Я жива — вивертні не затягнули мене до лісу, хоч дуже старались!
Моє лікування йде за планом: скоро вже й забуду, що мене турбувало. Повертаюся до себе поступово — з теплим чаєм, бандажами на колінах і бажанням знову писати! 

Зовсім-зовсім скоро продовжу публікувати нові розділи. Тож готуйте серця — буде ліс, магія, драма і, як завжди, трохи крові на чорній травичці 

P.S. Поки лікуюсь, читаю “Четверте Крило” — і що скажу вам: Ліам із тієї книжки підозріло нагадує мені мого Соріна… Той самий м’який золотисто-ретриверний вайб, тільки в іншому всесвіті 

Обіймаю — не як вивертень, а лагідно!

До зустрічі на сторінках!