Приємно вражена і від щирого серця дякую всім, хто слідкує за оновленнями "Полумʼя та лід", читає, лишає вподобайки та коментарі❤️❤️❤️❤️❤️
Я не приділяю зараз багато уваги Букнет, бо дуже зайнята просуванням "Давай будем мовчати" (як я все-таки сумую за "Бровами врозліт"!?). Та сьогодні-завтра все ж додам відредаговані оновлення. І так дійдемо поступово до кінця, після чого опублікую нарешті обіцяний епілог. Він вас вразить. Без перебільшень.
З любовʼю, Єва
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВірю) Ніяк ще не дійду до фіналу – певно, чекаю) Щодо Олесі – ну ось була така підозра! Особи на кшталт неї не топлять просто так за "безкорисливе кохання", як вона тоді Ірку вмовляла! Вже тоді мене це трохи здивувало)
Ева Роман, І правильно) Мене й так здивував образ матері Іри з найпершої частини – хай вона там могла бути
ідеалізованою в уяві дочки, але все
якийсь портрет складався – молодої
жінки, письменниці за покликанням,
те, як вона ж таки не пішла на угоду з
тим їхнім третім дружком – а потім
бац – і в наступних частинах,
виявляється, у Європі спокійнісінько перебрала "фах" Олесі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати