Привіт, друзі та колеги по перу!
Знаю, багато хто з вас пише вірші. А що для вас означає вірш? Для мене це фотографія моїх емоцій і роздумів, знімок моменту, коли вірш народився. Звісно, за день-два думки й емоції можуть змінитися, але саме це робить його особливим.
Зазвичай я додаю нові вірші до своєї збірки "Усмішка Джоконди". Хоча вона і має статус завершеної, час від часу поновлюється свіжими творами.
Вірш "Люди-андроїди", хоч і песимістичний, але надзвичайно актуальний. Іноді я сам собі ставлю питання: чи не перетворююся я на людину-андроїда? І, мабуть, найважливіше питання: скільки справжнього, людського ще залишилося в мені?
Поламані долі, розтерзані душі,
І люди – андроїди в черзі стоять.
За щастям звичайним – його не пізнають,
Зустрінуть і мимо пройдуть у печаль …
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Так, у віршах частина, а може й більше, моєї душі. І навряд, чи щось зміниться в поглядах моїх віршів)
Юрій Гурін, Так, я читав Вашу збірку. Чудові вірші, як і Ваша неймовірна проза)
Я з вами згоден. У вірш вкладаються емоції і внутрішній світ автора. Те, як він мислить. Навіть, якщо нтереси змінюються, погяд на життя змінюється, а вірш залишає пам'ять.
Сергіель Краель, Саме так, дякую.
Повністю згодена
Ася Рей, Дякую
Для мене - пісня душі❤️
Тея Калиновська, Прекрасно сказано.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати