Вітаю, друзі.

   Сьогодні до вашої уваги коротка рецензія на твір Андре Буко «Кішка, яка гуляла сама по собі» в рамках марафону Тетяни Гищак.

Скажу одразу, з Кіплінгом нічого спільного твір не має.

   Події книги розгортаються під час пандемії: на фоні всезагального хаосу героїня Софі вирішує розіграти масштабну аферу – стартап із «революційним» ПЛР‑тестом. За три тижні їй вдається зібрати $2,3 млн в інвесторів Але слушне питання: чи не перетвориться гра на справжню пастку?

    Софі  – жінка з характером: смілива, розумна, з почуттям, навіть при відчутній підступності. Вона не називає себе героїнею, але викликає симпатію читача завдяки своєму шарму та гострому розуму. А ще не малу роль грає її самооцінка.

   Її «афери» –  це не просто обман. Це гра, де потрібні інтелект, психологія та точний підрахунок ризиків. Її афера стає центральною лінією книги  –  і рушієм сюжету.

  Мова твору жива, динамічна, де гумор поєднується з напругою: у коротких главах відчувається атмосфера швидкого темпу.

  Авторський тон іронічний та трохи саркастичний. Ось ми бачимо «ідеальний стартап» і майже миттєву наживу – це вже само по собі гумористично.

     Попри невеликий за обсягом текст, автор чудово прописує риси характеру героїні та антигероїв-інвесторів, створюючи враження завершеної історії.

  Якщо тобі подобаються швидкі, сучасні історії з гумором, аферами і антикрутістю головної героїні – ця книга точно для тебе. «Кішка яка гуляла сама по собі» від Андре Буко –  це влучне, кумедне сучасне оповідання про цілеспрямовану жінку, яка використовує хаос у своїх інтересах. Гарний початок серії для тих, хто цінує авантюри, гумор і масштабні ідеї в короткому форматі.

  Але якщо шукаєш глибокі психологічні портрети або класичне героїчне зростання персонажів, внутрішню боротьбу чи щось в тому роді – можливо, 14 сторінок тексту залишать відчуття легкості, але й обмеженості. Особисто мені хотілося б читати щеJ