Моє дитинство пахло сторінками казок. Я обожнювала їх читати і навіть писала свої — маленькі, прості історії, де добро завжди перемагало. Потім прийшли вірші. Вони були не про риму, а про те, що кипіло всередині: емоції, переживання, думки. Деякі з них збереглися — наче шматочки мого тодішнього світу, мій особистий щоденник у рядках.
У 15–17 років я загорілася ідеєю своєї першої книги — «Вузол». Історія про 17-річну дівчину, де події мчали, як скажені. Я її закінчила і пишалася собою, поки не дала почитати подругам мами. Їхні правки все зіпсували. Перечитавши, я видалила рукопис — він перестав бути моїм. Тоді я взялася за «Дитину Диявола». Написала дві глави, але щось зупинило. Вони досі лежать десь у шухляді.
У ліцеї я зустріла дівчину, яка перевернула мій світ. Вона була начитаною, писала продовження до улюблених книг — «Код да Вінчі», «Янголи і демони», «Гаррі Поттер». Я дивилася на неї з захватом. Вона розкритикувала мої глави «Дитини Диявола», вказала на помилки, але водночас підкинула жанри, які мене зачепили, і ділилася книгами. Я їй безмежно вдячна — вона допомогла мені зростати.
Тепер я тут, пишу про те, що хвилює мене сьогодні.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе неймовірно щиро. У кожному абзаці — частинка дороги, яка вела до тебе теперішньої. Читаючи, відчула, ніби гортаю сторінки чийогось щоденника — справжнього, живого. Твоя історія з "Вузлом" і болісним досвідом редагування — така близька. Напевно, кожен, хто колись писав, переживав щось подібне: коли текст уже не твій, хоч слова залишились ті самі.
А історія з дівчиною з ліцею — це взагалі як кадр із фільму. Інколи саме такі люди — трохи строгі, трохи надихаючі — стають тими, хто відкриває нові двері.
Дякую, що поділилась. Це дуже надихає. Бо показує: шлях у письменництві — це не лише про натхнення, а ще й про біль, сумніви, зустрічі й відвагу почати знову.
Ліє, дуже зворушливий і відвертий допис! Ваша історія про шлях до письма — це справжнє джерело натхнення. Такі переживання, коли чужі правки знецінюють власну роботу, знайомі багатьом творчим людям. Але дуже рада, що ви знайшли в собі сили йти далі, і що зустріли таку дівчину, яка допомогла вам повірити в себе. Дякую, що поділилися!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати