"Я не тільки шашлики вмію смажити... Можу й тебе."

Продовження "Загублених у вічності".

Невимушена атмосфера, BBQ, хороша компанія, історії біля вогнища. Кохана Марта поруч. Але чогось бракує. Щось не так...

Може не така вже й кохана вона?..

Адже думками Богдан далеко.

Трохи візуалу Марти та Богдана. Також запрошую приєднатися до ТГ каналу для обговорення роману.

 

                            

                             

                             

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анжеліка Вереск
13.07.2025, 13:52:59

Смажити шалики звучить цікаво)))

Показати 5 відповідей
Олеся Глазунова
13.07.2025, 16:18:21

Анжеліка Вереск, Провокація, яка спрацювала)))

avatar
Олеся Глазунова
13.07.2025, 14:37:11

Так багато сосисок за раз смажить)))
Десь точно має бути Бублик поряд )))

Леля Карпатська
13.07.2025, 14:43:16

Олеся Глазунова, Ги-ги, є десь там. Чекає. Бублик і сосиски - неймовірне поєднання!)))

avatar
Єва Лі
13.07.2025, 13:54:18

О Боги!!! ну і назвала ти цей допис;) Я вже думаю, куди тебе понесло))) Знаєш, візуально вони підходять одне одному куди більше, ніж Богдан-Люда

Леля Карпатська
13.07.2025, 13:57:11

Єва Лі, Ну, так. Вони звичайні, приземлені, порівняно з Людою.

Інші блоги
Комерційний статус і плани на майбутнє
Привіт всім. Я просто не можу не поділитися з вами неймовірною радістю: я нарешті отримала комерційний статус! ✨ Безмежно дякую кожному й кожній, хто читає мої історії, коментує, додає до бібліотек і підтримує зірочками.
Дякую за 3 місце в бестах!
ВАГІТНА СЕКРЕТАРКА ДЛЯ МАЖОРА в бестселерах! Дякую всім своїм читачам! А хто ще не читає цю гостросюжетну та гарячу історію, запрошую приєднатися. *** «Вчора було весілля його матері, а сьогодні вони прокинулися
Танець, що встановив свої правила
— Вальс тут? Серед залу, де ніхто не планує танцювати? — Так як музика була тільки для такого стилю танцю, іншого варіанту в них не було. — Я ж сказав, що це неординарно. То що, згодна? — Та мені вже все одно.
Легенда і новини ❤️❤️❤️
— Знаєш, Аделі, є одна давня легенда, — мовив Скай, ступаючи з води на теплий берег. По його оголеному і мужньому тілу стікали краплі. — Вона каже, що магія стихій живе в кожному з нас. Ми всі трохи вода, трохи земля,
Ось так сюрприз! Візуал
Тарас повільно прокашлявся. Його кадик на шиї заходив ходором, а темні очі в напівтемряві спалахнули таким відвертим вогнем, що вода навколо мене, здавалося, нагрілася ще на кілька градусів. Але він не пішов. І навіть не відвернувся. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше