Я до вас з оновленням "Гри в покору"!

Чесно кажучи, спокійні дні там закінчились... Тримайте чергове випробування для нашого героя ☺️

Барс. Справжній сніжний барс. Великий, мов теля, з хижими очима й гнучкими лапами. Дика тварина, що давно не виходила на полювання. І сьогодні в неї був шанс на здобич.

– Барс проти барса, – продовжила Мара з холодною посмішкою. – Щоб зрівняти шанси, я дарую тобі зброю, Рейне, – її погляд ковзнув по скрині перед ним. – Але поспіши… Звір дикий і голодний.

Ґрати почали повільно підійматись…

Він відкинув кришку скрині. В ній дійсно було дещо.

Не меч. Не спис. Мало відомий північанам предмет, із загнутим лезом, що виглядало так, наче з серпа зробили зброю. Кхопеш.

Глядачі зашепотілися – хтось здивовано, хтось із глузуванням.

А Рейн на мить завмер. Так, для залу це виглядало так, ніби замість справжньої зброї Мара вручила йому невідомо що. Але для Рейна це був предмет, з яким він вчився вправлятися змалечку.

Він простягнув руку й узяв його. Долоня звично легко обхопила руків’я. Лезо майже не змінило вагу в пальцях. Він покрутив зброю, прислухаючись до старого відлуння в м’язах. Згадав, як тримав подібне ще хлопцем. Як батько навчав його тримати кхопеш правильно.

А тоді Рейн підвів очі й побачив Мару, що дивилася з високого балкона. Її обличчя було незворушним, але в погляді щось блищало… Надія?

Він кивнув їй. Трохи. Ледь помітно.

І обернувся, коли зліва пролунало важке ричання.

З ілюстраціями сьогодні щось важко... Я хотіла від ШІ екшену, але він геть жахливий, тож примайте

Версія 1 (щось віддалено схоже на Рейна)

Версія 2 (до речі, нічогенька)

І версія 3 (шестилапий барс з Пандори і афровікінг)

І приємного читання ❤️

Ваша Чарівна Мрія