Рецензія на твір у рамках марафону Тетяни Гищак.

Рецензія на твір Оксани Павелко, «Продана рідною матір’ю». Написана у рамках марафону Тетяни Гищак. 

Це дуже важка книга. Я кілька разів її відкладала і знову бралася за читання лише через кілька днів.

Важка не тому, що важко читається. Ні, з цим якраз все нормально. Книга написана живою мовою, добре виписані персонажі – такі собі тітоньки з сусідньої вулиці, які і розмовляють такою мовою і поводяться саме так.

Важко читати тому, що у книзі описано справжнє пекло! І описане воно так відверто і правдоподібно, що стає страшно. І це пекло – знаходиться недалеко від нас. Один хибний крок – і молода недосвідчена дівчина може опинитися там, як ота львівська дівчина, про яку не так давно написали водночас багато інтернет-видань, або як Надія – героїня роману «Продана рідною матір’ю».

Починається просто і навіть романтично. Випускний вечір. Юна дівчинка закохана в однокласника, він проводжає її додому, вони цілуються... І тут з кущів вилазить мати, лупить жениха дубинякою і лається найостаннішими словами. Здається, що жінка просто дбає про доньку, яка має вийти заміж нецілованою. Просто у неї такі грубі манери. А чого ви хочете? Село, грубе життя, важка праця... Де їй було набратися елегантних манер?!

Але буквально у наступних главах читач розуміє, що мати – не просто груба, проста жінка, а прогниле наскрізь створіння, яке береже цноту доньки лише для того, щоб продати найдорожче. Є у неї сусідка, подруга чи кума, яка має у Турції вигідний бізнес. Спочатку Надії кажуть, що вона працюватиме офіціанткою. Потім – що вона буде танцівницею у клубі. Але ж усі розуміють, що насправді дівчину вербують у проститутки. Але найстрашніше – те, що про це знає її мати. Ота сама мати, яка так стерегла доньчину цноту, що забороняла їй цілуватися з хлопцем. Тому й забороняла, що незайманість дівчини можна дорого продати багатому збоченцю. А гроші отримає мати, якій аж не терпиться купити нову машину, нові меблі та зажити у відносному для села багатстві з млявим чоловіком, до якого не доходить, що діється навколо нього, та молодшою донькою, маминою улюбленицею.

Після приватного танцю для багатого клієнта, яке закінчується очікуваним зґвалтуванням, починається справжнє пекло для нещасної Надії. З кожною сторінкою – все страшніше і страшніше. Начебто навколо не люди, а дикі звіри, які доводять дівчину до справді звіриного стану. Не буду описувати подробиці. Якщо хочете знати, чи існує надія для Надії – читайте книгу.

Як я вже сказала, книга важка, але дуже корисна для молодих дівчат, яким здається, що це так чудово – попрацювати кілька років «танцівницями» у країнах з чужим менталітетом, а потім можна купитися у грошах. А на них там може чекати таке пекло, що... Тут мені, чесно, бракує слів. Читайте книгу. Там все сказано.