Вітаю, мої любі поціновувачі прекрасного!
 

Запрошую до історії, де гріх має ім’я.

Він - бос, якому підкоряється цілий світ, але сам падає на коліна лише перед нею.

Він може наказати.

Може спокушати.

Може підкорити.

Але тільки тому, що він кохає.

«Я знаю, як пахне твоя шкіра після дощу.

Як тремтиш, коли я прошепочу твоє ім’я.

І що я - твій гріх. Але я не дозволю, щоб ти мене спокутувала.»

Завершена книга "Мій бос - мій гріх" 

Уривки та цитати:

“Я нахилився до її вуха.

   — Ти навіть не уявляєш, як сильно мені подобається бачити тебе такою. Моєю.”

*****

“Вона мовчала півдиху - а потім майже тремтячим голосом видихнула:

   — Господар…

   Усе в мені загорілось.

   Це слово. Її голос. Її повна довіра в ньому.”

*****

“— Що таке? Чого ти плачеш? — Беру її обличчя в свої долоні і ми дивимось одне одному у вічі. Це вже здається наш ритуал. 

   — Мені ніколи не дарували подарунків. Лише батьки. — Вона торкається моєї вилиці, і усміхаючись крізь сльози, промовляє: — Дякую тобі за це. 

   Я не в змозі втриматись, просто цілую її. Мені закортіло кинути увесь світ до її ніг. Задарувати її подарунками. В мені вирував океан бажання - бажання подарувати їй усмішку. Знову і знову цілую.”

*****

“— Ти була... досконала. — Я не посміхався. Це був не комплімент - це було визнання.

   Вона кивнула злегка, але в очах спалахнув той вогонь. Якщо чесно, я не розумів, чи вона мене бажає, - чи вбити хоче.”

Хто хоче побачити естетику до книги з дорослими смаколиками, вам треба звернути ось сюди - ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ

Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ щоб до вас постукали гарні новини)

Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!