Знижки ще кілька годин!

Вітаю, дорогі Натхненники!

Сьогодні діють знижки, які подарують вам вершину Олімпу!

«ВЕЧІРКА ДЛЯ БОСА»-  20%

Вечірка. Маска… неймовірна ніч із надзвичайним чоловіком. Гарний комплект. Вона знає хто він, а він ні. Вона знає, що це її новий бос, а він знає лише те, що дозволяє знати вона.

Вона називається ім'ям богині Фреї і він відводить її на “Олімп” де є лише він і вона. Та, що буде на слідуючий день? Чи впізнає її? Чи дозволить вона взнати про себе більше? Секрет, який йому закортить розгадати. Секрет, який захочете розгадати ви.

Уривок:

“— Ви до всіх такий уважний?

  — Ні. — Вона мимоволі усміхнулась, але я продовжив. — Особливо до гарних жінок. — Її усмішка в очах змінилася на гнів. Ух, розгнівана Фрейя прекрасна.

  — То це у вас хобі таке?

  — Яке таке?

  — Фліртувати з усіма гарними жінками? — Вона лише на мить глянула на мене, але цього було вдосталь. Блискавки, якими вона в мене жбурляла очима, наскрізь пронизували невдоволенням та образою.

  — Я запитав, як ви почуваєтесь? Це був не флірт. А якщо і так, в чомусь проблема? — Тепер вона дивиться на мене у притул, і мені дуже щастить, коли ліфт відчиняється, і ті двоє чоловіків виходять на своєму поверсі.

  Ми одні. І вона починає нервувати і водночас обурюватись на мене.

  — Мене це не хвилює. Фліртуйте, коли і де заманеться.

  — То ви не проти?

  — Що я не проти? — Вона повела бровою.

  — Якщо ми повільно перейдемо на флірт? — Я бачив, як вона обурено починає хапати повітря ротом, і я дурію від того, як хочу поцілувати ці пухкі губи.

  — Це вже не назвеш «повільним переходом»… — Вона похитала головою, і її чорне волосся розсипалось плечима.

  — Ну, просто деякі жінки люблять рішучих чоловіків… Вчора одна неймовірна жінка була не проти «міцного» флірту.

  Фрейя почервоніла, і забравши погляд від мене, почала кусати губи.

   — То чому ви не з нею, а фліртуєте і натякаєте мені на… Не важливо. — Вона не припиняла нервувати і кусати губи.

  — Ну, так вийшло. Але ж зараз ви тут… і реагуєте на мій флірт… — Я усміхався, дивлячись на те, як вона обурено стискає щелепу. — І до речі, я не натякав на секс – поки що.

  Вона повернула голову, і знову ці сині очі дивляться на мене.

  — То, що вона не так вам вже і сподобалась - раз ви фліртуєте зі мною?

  — Чому ж… Вона неймовірна жінка, але вона дивно вчинила.

  — Як саме? — Вона робила вигляд, що не знає, як вчинила. Це мене веселило.

  — Втекла.

  — Флірт не вдався, чи що?

  — Чому ж, вона викрикувала моє ім’я на при кінці «флірту», але у неї свої упередження – нажаль, тому вона і втекла. — Знизавши плечима, я дивився в її очі, сповнені образи.

  Богине, я впізнав би тебе серед мільйонів жінок, як ти цього не розумієш?!

  — Навіщо мені знати, хто і коли викрикує ваше ім’я?.. — Її груди здіймались, а дихання ставало ще більш переривчастим.

  — Люба,… я не сказав хто вона… Нажаль, я і сам не знаю.

  — Ого! І часто ви займаєтесь «фліртом», не знаючи з ким? І як таке взагалі можливо? — Фрейя стала такою ж впевненою, як і вчора. І це мене запалювало ще більше. Суміш обурення, впевненості та бажання. В її очах було те саме бажання, що і вчора.

  — Це вперше. І на ній була маска…

  — Ого, фетиш…

  — Напевно вже буде. Коли я зустріну її знову, неодмінно попрошу знову одягнути маску і опинитись на «Олімпі».

«ВІКЕНД ДЛЯ БОСА»- 20% 

П’ять довгих років кожен з них кохав, та водночас звинувачував одне одного в розриві. Вона думає, що він покинув її без пояснень, а він гадає, що так вчинила вона. Хіба можуть бути праві обоє? Тепер є можливість це дізнатись – він знову її бос.

П’ять довгих років кожен з них кохав, та водночас звинувачував одне одного в розриві. Вона думає, що він покинув її без пояснень, а він гадає, що так вчинила вона. Тепер є можливість  дізнатись правду – він знову її бос.

Уривок:

“— Містер Скай… Я…

— Янг. Для тебе Ріє, я Янг.

Я очманіла. Як це?

— Хіба так можна?

— Здається, коли тобі сам бос говорить, як його називати, а тим паче це моє ім’я – то так,- можна. — Його голос, усмішка та цей магнетичний погляд – мене змушували червоніти.

Що мені на це сказати? Як поводитись? Це - явно флірт з великої літери. Я до такого точно не була готова, але однозначно не проти. Але? Чи можу я дозволити собі це? Я проїхалась з босом на ліфті, вже втріскалась в нього, ми переходимо на ти. Якось все швидко. Я думала, що такі, як він не задивляються на таких, як я. У мене була ціла теорія про це, - а він її вщент розтоптав. Звичайно, я рада цьому, але він мій бос. Я сюди прийшла за досвідом, за тим, щоб в майбутньому злітати по кар’єрним сходинкам, а зараз… ми явно не про роботу говоримо. Ми фліртуємо. Янг залицяється і дивиться на моє декольте – це точно професійною етикою не назвеш. Але, я знову таки не проти.

— Містер Скай… — Все-так продовжила я, але він мене перебив.

— Якщо ти не будеш слухати свого боса – то як хочеш чогось навчитись? — Його брова злетіла до гори, і він дивлячись в мої очі, ковтнув. Цікаво, про що він зараз думає та чи є це питання не завуальованим? Здається, він про щось інше говорить.

— Зрозуміла. Перепрошую, Янг. — Я відчувала жар в кожній клітинці тіла. Як ми будемо працювати, як я буду поводитись професійно, якщо я стояти біля нього не можу щоб не червоніти.

— Гарний початок, Ріє. Хапаєш все на льоту – це мені подобається. — Янг вказав на коридор і промовив. — Прошу, Ріє.

Він що на мій задок збирається п’ялитись?

Я усміхнулась і пройшла повз нього, цокаючи своїми підборами по блискучий поверхні. Мій характер - просто капець, я завжди маю піддатись імпульсу і зробити те, що хочу, і от мені приспічило спростувати чи підтвердити припущення. Дивиться на мій задок бос чи ні?

  Обернувшись, я не втрималась і усміхнулась. Його очі були спрямовані на мою попку, і він потирав великим пальцем під губою. Красномовно містере Скай… Красномовно. Я ще більше вишкірилась, коли він раптом підняв свої очі, і ми зустрілись поглядами. Почервонівши, я облизала губи і повернула голову, дивлячись прямо.

— Куди далі? — Тихо запитала я.

— Я можу тебе поводити колами, щоб ще разок спіймати твій задоволений погляд.

— Хіба тільки я була задоволена? — Тихо мовила я.

Трясця! Що я собі дозволяю? А що він собі дозволяє?

— Нічого собі. — Я чула, як він усміхається.

  Розвернувшись, я зіштовхнулась з ним, торкаючись об його груди долонями.

— Ох! Вибачте… Вибач. Я не мала права взагалі щось подібне говорити… Я… не знаю навіщо це ляпнула… — Я хотіла забрати руки, але він їх схопив в свої жмені, і поклавши їх назад, обійняв мене за талію. Ми стоїмо посеред коридору. Добре, що хоч нікого немає. Моя голова йде обертом. Я не розумію, як це все сталося? Як ми так швидко до такого дійшли? І взагалі, як ми дійшли до такого?

— Віриш в кохання з першого погляду?

— З цієї миті – так. — Я чула під своїми пальцями, як швидко б’ється його серце, а гаряче дихання обпікає моє обличчя, і я не втрималась щоб не зітхнути.

  Його губи на моїх і це нереальне відчуття. Такі ніжні і водночас наполегливі.”

В ще знижка у моєї колеги 

Ти - моя пристань - безкоштовно

Донька султана і син моряка… наші шляхи не мали перетнутися. Але доля вирішила по-іншому. Що може пов'язувати нас, окрім мрії… окрім кохання?

Чи вистачить сил зруйнувати канони придворного життя, щоб вирішувати свою долю? І що обрати, коли настане день прийняття рішення: сім'ю чи кохання.

Іди, прагни, досягай… а я завжди буду поруч. Адже хоч як далеко не покличе мене море, ти завжди будеш моєю пристанню.

Ти - моя доля - 20%

Донька султана і син моряка... Наше кохання неможливе і заборонене, однак серцю не накажеш.

Чи вистачить сил вибороти шанс на щастя? І як не згубити саму себе в запеклій придворній боротьбі?

Нічого не бійся! Будь собою і підкорюй ворогів. Знай: я з тобою. Адже скільки не постане випробувань на нашому шляху, одне завжди незмінно: ти - моя доля!

А ще запрошую до дуже чуттєвої, гарної та неординарної історії кохання.

Хто хоче побачити естетику до книги з дорослими смаколиками, вам треба звернути ось сюди - ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ

Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ щоб до вас постукали гарні новини)

Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!