Мажорка із села — знижка -20%
Вітаю, любі!!!
Запрошую до знижки на роман Ілони та Давида.

Уривок.
— Шеф, невже ви замислили замутити з цією кралею? У вас же весілля в кінці жовтня... А, що скаже Данило Семенович?
Я нервово перемикаю швидкості та мовчу. Мені не приємна ця тема. Я чекаю доки батьки повернуться з-за кордону, тоді й вирішуватиму це пікантне питання.
— Це мої проблеми, Вадиме. Є нюанси, яких ти не знаєш.
— Чого не знаю? Того, що Ніка зраджувала вам? — фиркає невдоволено юнак.
Мене аж пересмикує. Різко гальмую, та з’їжджаю з дороги під чийсь пліт. Паркуюся так, що Вадим вийти не зможе.
— Що ви робите? — налякано питає хлопчина, і великими очима дивиться на мене.
Я ж палаю від люті. Напевно з хвилину опановую свої емоції, бо готовий зірватися, і побити цього шмаркача за його слова. Дихаю важко, а через ніздрі здається вогонь виходить.
— Як давно ти знав про це?
— Більше року, — несміло видавлює мій водій.
— І ти мовчав, падло?!! Знав, що я ношу Оленячі роги, і словом не обмовився. — гарчу й відстібаю ремінь безпеки, який душить мене.
— Я не міг вам нічого розповісти, — винувато зізнається хлопчина.
— Як це не міг? — реву я. — Просто прийшов і розказав.
— Авжеж! — фиркає Вадим. — Ваша Ніка сказала, якщо я хоч щось пискну вам, то вона скаже, що це я чіплявся до неї, і розповість теж саме Мірі. А я ж собі не ворог...
Приємного читання!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже гарно!)
Romul Sheridan, Щиро дякую!!!❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати