Вітаю, любі!!!

Запрошую до знижки на роман Ілони та Давида.

Уривок.

— Шеф, невже ви замислили замутити з цією кралею? У вас же весілля в кінці жовтня... А, що скаже Данило Семенович?

Я нервово перемикаю швидкості та мовчу. Мені не приємна ця тема. Я чекаю доки батьки повернуться з-за кордону, тоді й вирішуватиму це пікантне питання.

— Це мої проблеми, Вадиме. Є нюанси, яких ти не знаєш.

— Чого не знаю? Того, що Ніка зраджувала вам? — фиркає невдоволено юнак.

Мене аж пересмикує. Різко гальмую, та з’їжджаю з дороги під чийсь пліт. Паркуюся так, що Вадим вийти не зможе.

— Що ви робите? — налякано питає хлопчина, і великими очима дивиться на мене.

Я ж палаю від люті. Напевно з хвилину опановую свої емоції, бо готовий зірватися, і побити цього шмаркача за його слова. Дихаю важко, а через ніздрі здається вогонь виходить.

— Як давно ти знав про це?

— Більше року, — несміло видавлює мій водій.

— І ти мовчав, падло?!! Знав, що я ношу Оленячі роги, і словом не обмовився. — гарчу й відстібаю ремінь безпеки, який душить мене.

— Я не міг вам нічого розповісти, — винувато зізнається хлопчина.

— Як це не міг? — реву я. — Просто прийшов і розказав.

— Авжеж! — фиркає Вадим. — Ваша Ніка сказала, якщо я хоч щось пискну вам, то вона скаже, що це я чіплявся до неї, і розповість теж саме Мірі. А я ж собі не ворог...

Знижка тут...

Приємного читання!