Пробую створити власну гру

Не знаю, що з цього вийде, адже я погано розбираюся у програмуванні, але ідея така: 14 рівнів 14 пацієнтів, маєш забрати 6 предметів на рівні, тоді заспавниться ключ, береш його відкриваєш двери виходиш. Ну і звісно за тобою ходять вороги. Кожен герой та кожен ворог особливий. Наприклад Аліса - це медсестра якщо що - кидає шприц який сповільнює, Зед не може померти, Історик приспляє ворогів на 5 секунд, але ця здатність відновлюється 15, зараз малюю персонажів, гра буде піксельна 2 д, якщо буде.

Дорече, вона за мотивами моєї старої книги де був 21 головний герой!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
08.07.2025, 23:40:55

Успіхів та натхнення. ❤️❤️ ❤️

Бажаю вам успіхів ❤️❤️

Crown Horror
08.07.2025, 21:35:06

Світлана Романюк, Дякую

avatar
Сергіель Краель
08.07.2025, 21:22:59

Ого героїв у книзі... Голова не палала?)
А вам успіхів у створенні гри.

Crown Horror
08.07.2025, 21:34:58

Сергіель Краель, То було давно і книга вийшла на 200 сторінок.

Інші блоги
Трохи маніяків
Привіт, любі буркотуни) Ніщо так не розслабляє, як гарна історія про маніяків, правда? Тому до вашої уваги прекрасна безкоштовна історія “Есміна. Некромантка для слідчого”. Цитата: — Ти тільки-но подивись
Візуал нових героїв
Всім привіт! По трошки показую новеньких, майбутньої роботи. Сьогодні перших трьох. Наступного блогу інші. Назву доречі нарешті вибрала "Заборонений Кадр". Дякую всім хто допоміг минулого блогу. Поки не розкриваю
Дякую, що читаєте "Чернетку наших почуттів"!
У мене сьогодні маленьке, але дуже емоційне свято! Моя історія «Чернетка наших почуттів» щойно перетнула межу у 5000 прочитань! ❤️ Це 5000 разів, коли ви занурювалися в цей вир складних почуттів, переживали любовний
Знайомимося з новими мешканцями
На вигляд йому було років двадцять п’ять (як я подумала, йому могло бути й усі шістдесят). Із засуканими до ліктів рукавами та в чистому фартуху він із хірургічною точністю обробляв тушку якогось місцевого пернатого
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше