Всім привіт!
Книга «Пан і Панночка» поки що на паузі — наразі бракує натхнення, та й відповідної аудиторії ще не знайшлося.
Натомість «Барбекю у Африці» активно рухається вперед: більша частина тексту вже готова. Зараз працюю над редагуванням і дописуванням, тож розділи викладаю у вільний час.
Дякую, що читаєте ♥️
А тепер, є питання до вас.
Чи доводилось вам колись не впізнати людину, яка знала про вас усе?
Відповіді у коментарях.
Гарної та тихої ночі!)
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБуло одного разу: і сміх, і гріх. Напередодні хлопець проводжав додому, рвав для мене черешні (високий та ще й красень), грав на гітарі під під'їздом (друга ночі, чому сусіди не спали??? Дивно, їм ще й серенади співають, а вони невдоволені)... Вечір був суперовий з романтикою та прцілунками, а наступного дня мені закопали очі атропіном (лікування на літо), я вдягла окуляри і йшла по вулиці, мов ... фіфа. Так-от, він проходив поруч, дивився, сказав "привіт", а я не відповіла. Ось так і завершилися наші стосунки, обмежившись одним вечором... Мені досі незручно, хоч і в кожного свої сім'ї...
Марія Енріх, Чому? Це один з епізодів юнацьких пригод, який запам'ятався. Щодо свого вибору - жодного разу не пошкодувала.
Іноді не впізнавалися досить знайомі люди...
І це не "включити дурачка". Справді, йдеш собі і опа... знайомі-незнайомці.
В житті ні, а у Вашій історії — так))
Romul Sheridan, Хах, цікаво сказали) Дякую за відповідь!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати