Коли почуття накрили з головою все інше неважливо.
Мирного вечора, мої любі!
Запрошую до оновлення роману — Після ночі кохання!
Сьогодні розділ від Каріма.

Уривок.
— Каріме, то, що, ти візьмеш Мілану?
— Візьму, — погоджуюся, бо раніше я міг лише мріяти про це.
— Тоді завтра заїдь до нас. Нянька збере тобі речі малої та все необхідне, — вона видихає та додає: — Іще тиждень навчань, і почнуться літні канікули. Але гуртки продовжуватимуться, і Мілана мусить їх відвідувати.
Зітхаю і, стримуючи емоції радості, кидаю:
— Не хвилюйся, я з усім розберуся.
— Дякую, Каріме. Якщо щось не знатимеш, телефонуй.
Анжеліка прощається, і я кладу слухавку. Я шалено щасливий — нарешті моя мрія здійсниться. Розумію, що це, швидше за все, ненадовго, та все ж.
Емоції переповнюють. Підіймаюся і нервово міряю вітальні. Те, що донька буде зі мною чудово, але наша невизначеність з Даяною не дає мені спокою. При дітях я стримував себе, але тепер це вилазить боком. Не можу почуватися спокійно. Мені терміново потрібно поговорити з цією дівчиною.
Набираю ді-джейку телефоном, але мій дзвінок миттєво скинутий. Повторну спробу я вже зробити не можу, бо противний голос бота повідомляє, що мене заблоковано. Це лише розпалює інтригу в мені, і я не можу все залишати, як є. Я уже й так занадто довго тягнув. Якщо Даяна вважає, що так легко може викинути мене зі свого життя, то вона дуже помиляється.
Приємного читання !
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, Щиро дякую!♥️♥️♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати