Вітаю, мої найкращі!!!

Спішу повідомити, що роман "Вкрадене серце" — завершено!

Ці ніжна романтична історія кохання.

Поневіряння героїні яка через дурощі закохалася у зарученого чоловіка.

Невизначеність героя, — якому важко обрати між бізнесом коханням та репутацією...

Уривок.

ВІЛЕН

Увімкнувши в авто клімат-контроль, чекаю свою красуню. У нас сьогодні свято, і я непристойно щасливий. Чекаючи Аїду, я пригадав ту нашу першу зустріч і бешкетний вчинок своєї дівчинки. Від цих спогадів посміхаюся, адже ця коротка мить змінила наше життя, перевернувши його догори дриґом.

Мою увагу привертає постать на сходах салону краси. Вуста розпливаються у посмішці, адже це йде моя кохана королева.

Покидаю салон машини і повільною ходою наближаюся до неї. Вона неперевершена. Кохаю її до божевілля. Скорочуючи відстань між нами, обіймаю її і заглядаю у красиві очі кольору літнього неба, в яких іскриться щастя.

— Ти неперевершена, моя мила. Ти завжди бомбезна, але сьогодні — ракета, бомба, петарда!

Аїда посміхається й, вставши на пальчики, легким поцілунком торкається моїх вуст.

— Це найпрекрасніший комплімент, який я будь-коли чула.

Так ніжно шепоче вона. Від цього милого тембру млість розливається тілом. Миттю підхоплюю свою красуню на руки і несу до авто. Посадивши її в салон, заводжу двигун і, пильно зиркнувши на неї, заявляю:

— Поїхали додому, моя богиня, бо я маю там одну дуже важливу справу, і я хочу встигнути до того, як нам потрібно буде одягатися на забаву.

— Поїхали, — посміхається моя кохана.

Дорогою тримаю Аїду за руку, періодично цілуючи пальчики з красивим манікюром, що має мереживний узор.

В’їжджаємо у двір, і я, зупинивши авто, допомагаю вийти з машини Аїді. Одразу взявши її за руки, прошу:

— Ходімо зі мною на кілька хвилин.

— Куди? — здивовано цікавиться вона.

— Зараз побачиш, — посміхаюся і, поцілувавши її в кінчик носика, веду за собою...

Роман тут...

Приємних емоцій!