Всім привіт! Хочу розповісти невелику історію про розділ віршів "Мій зеленоокий Янголе". Ці вірші — це не лише гарно підібрані слова й рима. У цих словах — моє життя, мій перший досвід, моє перше Кохання. У цьому розділі — стільки моєї болі й вагань, стільки кохання і пристрасті, зради й прийняття. Кожен вірш написаний послідовно — від самого початку й до сьогодні. Кожен вірш — це окремий період, і я рада, що змогла зберегти такі важливі моменти у вічних словах.

Наша історія з Янголом — незавершена. На жаль, я не можу вільно розповісти про свої почуття й ховаю їх за призмою рими. Дуже важко перечитувати кожен вірш, адже він написаний серцем, і розуміти, скільки це серце пройшло. Ще важче — бути в "тумані" й не знати, чи ставити крапку, чи домальовувати кому. Але найскладніше — прийняти факт, що попереду ще ціле життя, і що буде написано ще не один такий вірш — уже розумом, а не наївними рожевими почуттями малої дитини, яка вірить у те, що вони одружаться, будуть разом у горі й радості, і помруть в один день.

Я думаю, що багатьом відгукнеться моя історія, і в моїх словах вони зможуть згадати свого першого Янгола.

Бажаю всім любові та добра.
Ваша Міша ❤️❤️❤️