Я повернулась!

Привіт моїм дорогим читачам, а також всім, хто випадково натрапить на цей запис (до речі, буду дуууже рада новим підписникам; так що приєднуйтесь). 

Пройшло майже півроку від останнього оновлення моєї сторінки. Це був непростий час як для мене особисто, так і для моєї творчості. Постійна напруга, проблеми із здоров'ям і (ніби цього ще замало) дві смерті в моїй сім'ї за останній рік. Все це не могло не накласти відбиток на мій психоемоційний стан. Проте, я вистояла. І рада вам повідомити, що невпинно працюю над новою історією. 

Знаю, серед читачів Букнету є багато поціновувачів історичних любовних романів. Так ось, саме цей жанр я вибрала для своєї нової книги. Колись (коли по землі ще бродили динозаври), років десять тому я сама була фанаткою книг на дану тематику і залпом поглинала їх, часом засиджуючись до глибокої ночі. Я захоплено вбирала в себе культуру та звичаї різних країн, відкриваючи для себе нові горизонти. Проте, найулюбленішою для мене була Англія 18-19 століття. Вищий світ, з усіма його інтригами та спокусами не давав мені спокою довгими вечорами. Деякі романи я перечитувала по декілька разів, викарбовуючи в пам'яті кожне слово. Я вальсувала разом із головними героїнями під світлом тисячі свічок і вірила, що істинне кохання справді існує.

Проте, мрійниця виросла. Зараз в мені вже ніщо не нагадує те безтурботне дівча, яке колись захоплювалося ілюзорними фантазіями. Я довго думала чи варто братися за цей доволі непростий жанр. Різні країни, різні культури, різні епохи... Але за підтримки своєї подруги, все ж наважилась.

Поки не розкриватиму подробиць книги. І навіть точно не можу сказати, коли почну публікацію. Приблизно це десь буде кінець 2025 - початок 2026 року. А тим часом запрошую вас прочитати мою нову коротеньку історію "Трохи про наболіле..." із книги "Думки, фантазії та реальність...". Це невелика розповідь, яка я так думаю, буде в певній мірі знайома кожному. Добра вам усім і Слава Україні!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
01.07.2025, 23:03:37

З поверненням)

Марі Лі
02.07.2025, 06:44:32

Romul Sheridan, Дякую)

avatar
С Осте
01.07.2025, 23:03:04

Обнімаю

Марі Лі
02.07.2025, 06:44:17

С Осте, Обнімаю у відповідь)

avatar
Dana N
01.07.2025, 20:56:52

Вітаю з поверненням! На жаль, розумію вас, тож бажаю, аби творчість допомогла загоїти ваші рани...

Показати 2 відповіді
Dana N
01.07.2025, 21:34:58

Марі Лі, ❤️

Інші блоги
Важкі розділи [futureproof]
Вітаю, друзі! У цей болісний для багатьох з нас день і настрій, на жаль, відповідний. Я хочу подякувати кожному і кожній, хто зараз бореться за мир у нашій країні і кладе всі свої сили, аби вигнати з нашої землі ту гнилу потороч.
Чотири роки...
Першу річницю повномасштабки я зустрів ще цивільним. Третя - рік тому - згубилась у круговерті переїздів між позиціями та місцями дислокації. Зате я дуже добре пам'ятаю другу. Лютий 2024 року. Штурми Іванівського. Спочатку
А час летить..
Сьогодні багато хто пише про повномасштабну війну. Я - не виняток. Її перший день був страшним дежавю. Але, зізнаюся, це був і день, коли в мені оселилася надія: що застійне болото нарешті сколихнеться, що мій дім, який
Наші 200 сердець: про творчість, вдячність та незл
Привіт, мої любі читачі та колеги-автори! Сьогодні я гортаю сторінки свого блогу з особливим відчуттям у серці. Нас уже 200! Ця цифра для мене — не просто статистика на екрані. Це двісті людей, які вирішили пройти цей творчий
**здець
Кожного дня, кожної ночі, Вже який рік підряд. А кінця цьому не видно, Ніби нас кинули, І свої, і чужі. Чотири роки. Це якась жопа, якщо чесно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше