Чесно кажучи, найбільше труднощів у мене викликали еротичні сцени. Здавалося б, усе просто — описуєш емоції, близькість, фізику… але тут тонка межа. Дуже легко скотитися у щось вульгарне, банальне чи навіть відразливе. А хотілося зовсім іншого — щоб сцена була емоційною, живою, справжньою, але водночас естетичною.

Я довго шукала свій стиль у цьому. Пробувала, переписувала, видаляла цілі фрагменти. І зараз уже відчуваю, що ніби знайшла цей баланс. Я описую близькість — але не відкрито й грубо, а більше натяками, емоціями, через деталі. Так, щоб читач не просто «бачив картинку», а відчував настрій, напругу й емоційний зв’язок між героями.

Для мене це набагато важливіше, ніж просто фізичний опис. Бо саме через такі сцени часто і розкриваються справжні стосунки між персонажами.