Вже завтра о 8:00 стартує новинка.

Всім привіт. Вже завтра на моїй сторінці о 8:00 з'явиться книга "Без права на страх" з циклу "Служба 101".

Трохи розповім чому це цикл. Річ у тому, що на одній книзі якось зупинятись не хотілось. У цих книгах різні головні герої, але все та ж сама пожежна частина та команда. У всіх трьох книгах одні й ті самі герої (+ декілька персонажів до кожної книги). Тож друга книга буде про Артема та Віку "Без права на сумнів", а третя книга про парамедика Стаса та його дружину зоозахисницю та власницю притулку для собак Зоряну "Без права на байдужість".

Але зараз перша книга з циклу: "Без права на страх": 

Анотація: 

Досвідчений пожежник Ігор Савчук отримує нову напарницю — Марину, доньку свого загиблого побратима. Вона тільки закінчила академію, але вже готова довести, що гідна форми.

Фрагмент: 

Мій ранок починається як завжди о шостій ранку. Підйом, тренування та міцна кава без цукру та робота. Я їду та не знаю чи повернусь додому знову. Кожен день — як останній. Сьогодні день не відрізняється ні чим від інших. Приїхав на роботу о восьмій, бо саме в цей час у нас починається зміна. Зайшов у роздягальню, хлопці вже всі тут. Сидять, як завжди — розмовляють.  

— Доброго ранку, команда.

— О, а ось і командир — сказав Діма, один з рятувальників. У нас взагалі команда складається з шістьох людей. Не вистачає одного. І кажуть, що скоро до нас хтось приєднається.

— Виглядаєте не дуже. Ви сьогодні снідали?

 — Кава — мій сніданок — відповів та пішов у кабінет. Настій сьогодні у мене не дуже. Сьогодні рівно чотири роки як загинув мій побратим. Його звали Максим Шевченко. Був найкращим з нас. А ще й до того командир команди. Ми з ним пройшли багато жахливих викликів. Врятували багатьох. Максим завжди був попереду всіх. Він йшов у вогонь найпершим. І одного разу не повернувся. 

Мої думки, спогади перервав Женя.

— Ігорю, сьогодні у нас в команді поповнення.

— Хто він?

— Кажуть — це дівчина. Шевченко Марина. Я не розумію як дівчина може бути пожежницею — почув ім’я та завмер. Вона — донька Макса. Я її добре пам’ятаю.

— Добре. Познайомимось з нею на планерці.

Женя вийшов, а я сиджу та розумію, що у мене почали дрижати руки. Донька Макса буде працювати під моїм керівництвом.

А, ще цікаво, що я чисто для цікавості вирішила у ШІ запитати "Якби на цю книгу знімали серіал, то хто б з українських акторів чи ведучих та співаків могли б зіграти ці ролі?" Написала характер кожного та частинку їх реплік. І результат мене здивував. Якщо цікаво, можу наступний блог зробити щодо цього.

А зараз пропоную приєднатися до читання дилогії "Межа кохання". Оновлення книги "За межею кохання" вже сьогодні о 8:00. І кінець вже близько. 

Всім гарного дня та мирного неба. Бережіть себе та рідних.