Ми можемо навіть не здогадуватись, що серед нас розгулюють психічно неврівноважені люди. Вони скриваються під масками. Вони можуть бути ким завгодно, контролюючи свого внутрішнього звіра. Але завжди його контролювати не можливо. Цей звір спить, але він не просто спить, він чекає. Чекає поки хтось зачепить внутрішній стан його господаря. І тоді, вже прокидається звір. Тоді він стає господарем свого носія. І що саме моторошне в їхньому внутрішньому стані — це те, що вони вважають себе не винними, не відчувають ніякої провини. Зацікавили роздуми? Тоді запрошую прочитати вірш Хворе кохання Ну а це, щоб прибрати після смак =)