Для тих, хто шукає світло навіть у темряві...

"У темряви сірі очі" — це історія неоднозначного і неідеального героя. Він помиляється, робить боляче, але… все ще має шанс змінитись.

Так, жорстокість не може бути виправдана. Але часто вона має причину, іноді дуже давню і дуже болючу.

Моя історія — про зцілення і прощення. Про те, що, можливо, навіть у найтемнішій душі лишається щось людське. І звісно ж, це історія про кохання, яке здатне підштовхнути до глобальних перетворень.

Якщо ви замислювались, чому твір має таку назву — після сьогоднішнього розділу ви все зрозумієте.

Дякую, що читаєте. І  дякую, якщо повертаєтесь.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тея Калиновська
27.06.2025, 14:00:40

❤️❤️❤️

Анна Лір
27.06.2025, 14:44:02

Тея Калиновська, ❤️❤️❤️

avatar
Лірія Маєр
27.06.2025, 14:04:14

Цікаво)

Анна Лір
27.06.2025, 14:43:38

Лірія Маєр, Дякую за увагу))

Інші блоги
Гіфки до нових глав "Моя пантера з іншого світу"♥️
Моя пантера з іншого світу Нові глави вже на сайті! Запрошую до читання! Потім він вирішив зайнятися мною всерйоз. ​Це було справжнє катування. Кожен раз, коли він підходив, щоб виправити мою поставу, мене прошибало
Знижка на Магічний дизайн
✨ Магічний талант чи суцільна катастрофа? Що робити, якщо твоя магія має власні плани на життя, а наслідки доводиться розгрібати ледь не щодня? Героїня книги МАГІЧНИЙ ДИЗАЙН ЗАМОВЛЯЛИ? приймає геніальне рішення: нехай світ
Відгук на книгу Вень Джулун " Наша доля"
Книгу Вень Джулун НАША ДОЛЯ я обрала на марафоні Тетяни Гищак. https://booknet.ua/blogs/post/363457 Під сильним враженням від історії. Вже ніч, але вирішила написати , поки свіжі емоції. Короткий коментар і рецензію залишила на сторінці
Безкоштовно в процесі❤️
До вечора я вже був упевнений, що на найближчі кілька днів тема Астаф’євої нарешті відпустить мене хоча б трохи. Але не відпустила. Тому що вже вночі я раптом згадав, що в середу в Аріни масаж. І автоматично згадав про
​?прем'єра: «код твого серця» вже на платформі!​
​Коли твоє життя — це рівняння, у якому кожна змінна дорівнює зраді, найбезпечніше сховатися за залізобетонними стінами самотності. Саме так жив Максим Олександров. До цієї ночі... ​Вона пройшла крізь його найзахищеніший
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше