Краса, яка приходить із віком

У двадцять років вона здавалася богинею. У п’ятдесят — чужим віддзеркаленням самої себе. А поруч стоїть інша — тиха, непомітна у юності, але зараз у ній щось притягує погляд. У ній — світло.

Ми звикли оцінювати красу як щось миттєве: яскраві риси обличчя, фігура, яка викликає заздрість, молодість — як головну перевагу. Але з роками виявляється: краса — це не фіксований дар. Вона змінюється, розвивається або зникає.

Жінки, які у двадцять років виглядали бездоганно, часто стикаються з викликом: втримати цей ідеал. Багато хто кидається у косметичні процедури, гонитву за молодістю, і в цьому прагненні втрачає те, що насправді робить людину красивою — природність, легкість, світло зсередини.

А ті, хто у юності був "непомітним фоном", виявляють себе у зрілому віці зовсім інакше. У них з’являється стиль. Вони знають себе, не бояться віку, вміють посміхатися і мовчати з гідністю. Вони не тримаються за образ, створений кимось, — вони стали собою.

Краса в 20 — це часто випадковість.
Краса в 40 — це вибір.
Краса в 50 — це історія.

І коли ти бачиш жінку, яка з роками тільки розквітає, розумієш: час не ворог. Він — союзник для тих, хто не боїться жити глибоко. Тих, хто обирає любов до себе замість боротьби з собою.

Ми старіємо всі. Але не всі встигають розквітнути ?

Як ти вважаєш: чи краса — це дар чи вибір?

#жіночакраса #життязвіконцем #вікнемежа #розквіт #краса40+ #жіночамудрість #саморозвиток

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Book-Connect: лютий
У лютому долучилася до книжкового марафону від Ріні Март — читаємо по п’ять глав різних історій, занурюємося в них, ловимо перші враження й намагаємося осмислити, чим саме вони чіпляють. Формат швидких, але дуже насичених
Межа між нами...
Він зробив крок уперед, занадто близько, порушуючи особистий простір. Руки хлопця вперлися в стіл з обох боків, ніби замкнувши Мію в пастці. Його очі, темні й проникливі, затрималися на ній на мить довше, ніж потрібно. Потім
Його нота Мі. Завершена!
Любі мої, завершила книгу Його нота Мі. Запрошую всіх до читання. Також долучайтеся до мого телеграм-каналу, де всі анонси і новини. тг:Кемалія Леманн ОПИС Те місце, де я проживала ніколи не тішило своєю атмосферою,
"Двері назад"
Це місто було досить просторе. Будинки стояли, здавалося, щонайменше у пів кіломентра один від одного і виглядали так ніби виросли з землі чи були частиною гори. Деякі будівлі стояли поруч і формували якісь звивисті ряди.
Коли жінці дозволено Все і навіть більше ...
«Тобі можна все...» ? Саме ці слова Мартіна Гарсія стали початком нової гри на терасі після зливи. Майя Лоренс — не просто гостя, вона жінка, яка змушує чемпіонів схиляти коліна. — Ти маєш питати дозволу! —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше