Краса, яка приходить із віком

У двадцять років вона здавалася богинею. У п’ятдесят — чужим віддзеркаленням самої себе. А поруч стоїть інша — тиха, непомітна у юності, але зараз у ній щось притягує погляд. У ній — світло.

Ми звикли оцінювати красу як щось миттєве: яскраві риси обличчя, фігура, яка викликає заздрість, молодість — як головну перевагу. Але з роками виявляється: краса — це не фіксований дар. Вона змінюється, розвивається або зникає.

Жінки, які у двадцять років виглядали бездоганно, часто стикаються з викликом: втримати цей ідеал. Багато хто кидається у косметичні процедури, гонитву за молодістю, і в цьому прагненні втрачає те, що насправді робить людину красивою — природність, легкість, світло зсередини.

А ті, хто у юності був "непомітним фоном", виявляють себе у зрілому віці зовсім інакше. У них з’являється стиль. Вони знають себе, не бояться віку, вміють посміхатися і мовчати з гідністю. Вони не тримаються за образ, створений кимось, — вони стали собою.

Краса в 20 — це часто випадковість.
Краса в 40 — це вибір.
Краса в 50 — це історія.

І коли ти бачиш жінку, яка з роками тільки розквітає, розумієш: час не ворог. Він — союзник для тих, хто не боїться жити глибоко. Тих, хто обирає любов до себе замість боротьби з собою.

Ми старіємо всі. Але не всі встигають розквітнути ?

Як ти вважаєш: чи краса — це дар чи вибір?

#жіночакраса #життязвіконцем #вікнемежа #розквіт #краса40+ #жіночамудрість #саморозвиток

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Життя і смерть
У темряві й світлі, у тиші й співі, смерть і життя сплітаються в одне коло. Це коло — не кінець і не початок, а вічний танець, де кожен подих є відлунням тих, хто був до нас, і кожен крок — зерном для тих, хто прийде після. Коли
Доброго вечора ♥️маленька пропозиція♥️
Доброго вечора!) Любі автори, з якими я підписана навзаєм, пропоную таку ж підписочку на фейсбук, якщо маєте сторінки♥️♥️♥️ Чекатиму на вас https://www.facebook.com/share/1DoWhQSN9P/ і обов'язково загляну на вашу сторінку
Трохи про мої невеличкі новели
Вітаю. Мене звати Палашинський Євген. Довгий час я стою на захисті нашої країни. Для мене зараз творити з періодичною регулярністю неможливо. Рідко вдається викласти бодай одну чи дві новели в рік, про великі твори я взагалі
Новий розділ [futureproof]✨
Вітаю, друзі! Продовження уже на сайті!⭐ Цього разу потрапимо до улюбленої крамниці Кейн – лавки антикварної електроніки) А також познайомимось із її добрим другом, власником магазину – Купером Сама
Візуалізація: останні сім розділів
Цього разу без уривків і прямих спойлерів. Завтра опублікую два розділи. У понеділок - 46 та 47. І у вівторок останні три. І на цьому історія Алексіс закінчиться. Чи все ж.. ні? Анотація до
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше