Пристебніться. Бо наша історія робить крутий віраж. І тримайте кулачки за цих двох. 

Побуду тут ще трохи. Поуявляю, що це мій дім і моя сім’я. Ніхто ж не дізнається. 

Це просто буде казка на ніч.

Я вийшла з кухні й через пусту велику кімнату вийшла  на балкон

– Це ти? Налякала. –  почувся шепіт Мальборо. 

– Я налякала? – обізвалася теж пошепки. – То ти налякав. 

– Я бачив, що на кухні світло горить. Хотів сказати,  щоб ти уже спала і до ранку придумала, куди ми поїдемо у відпустку. Мені треба десь тиждень, щоб на роботі все залишити в робочому ритмі. Підхожу до дверей, дивлюсь – на кухні темно. Місяць світить на диван, а тебе нема.

Його голос на мить зірвався, а він удав, ніби просто закашлявся.  https://booknet.ua/reader/tretya-dvchina-kovboya-malboro-b437435?c=4770289

І...

Підтримайте цих двох вподобайкою й коментом. Їм це зараз дуже потрібно - відчути, що вони все роблять правильно.