Доброго дня, мої  хороші!

     Сьогодні  діє  знижка  на  одну  з  моїх  улюблених  книг. Це  тепла  літня  історія  кохання,  яка  примусить  вас   посміхатись.  Веселі,  харизматичні  головні  герої   і  сільський   колорит.  Не  пошкодуєте!❤️

 АНОТАЦІЯ    

    Орест- самовпевнений, самозакоханий, столичний красень,з дуже заможної сім'ї , який не може зрозуміти, як його старший брат міг закохатись в сільську просту дівчину. Він намагається відмовити брата зустрічатись з нею , але погоджується поїхати в село разом з ним. Там він знайомиться з сестрою братової дівчини, яку зненавидів з першого погляду. Вона незграбна, смішна, уїдлива і просто до сказу його дратує. В них взаємна ненависть з першого погляду і при кожній зустрічі намагаються чим болючіше вколоти один одного. Марта терпіти не може таких нахабних, самозакоханих піжонів і присяглась перетворити перебування Ореста в селі на справжнісіньке пекло. Цей багатій так її дратує, що іноді здається, що вбити готова... Хто ж кого доведе першим і чим закінчиться це божевілля?

Гумор.  Емоції.  Шалене  кохання.  Проста  дівчина  і  багатий  хлопець.  Пристрасть.  Село.

18 +

     УРИВОК

      Ми    сіли    в    авто    і    поїхали    розважатись.   Всю   дорогу    тільки    косився    на    ці    ніжки   і    декольте.   Ще  б   трішки  і   мабуть би  назавжди  таким  косим  залишився.  Ця    малявка    мене    з   розуму   зводить.    Приїхали   до    невеликої  будівлі ,   біля    якої   стовпилась   молодь.   Хоча ,    швидше    діти.    Марта    відразу    пішла    до    подруг    і    залишивши    нас ,   вони    зайшли     всередину.   Ми   переглянулись    і    теж   зайшли.   Нууу    таке.    Місця    мало,   відвідувачів    багато,   повітря    важке ,    музика   наче   з    минулого   століття.   Марту    з    подругами   побачив   відразу.   Вони    сміються    і   танцюють    в    центрі    залу.    В    неї    дуже    гарна    посмішка.    Мені    здається    взагалі    все   в   ній    подобається ,   навіть    іронія   і   колючий   язичок.   До    неї    зі   спини    підійшов    високий   хлопець.   Обійняв.   Марта    обернулась    і    посміхнувшись    обійняла    його   теж.   Потім   вони    просто    стояли    поруч    і    розмовляли.   Йому    вона    дуже    подобається .    Це    помітно ,    хлопець   дивиться    тільки    на   неї ,   наче    більше    нікого    тут   немає.     То   в   обличчя ,   то    на    декольте,    то    на    ноги.  Хочеться    підійти    і    виколоти   йому   очі    щоб    не    витріщався    на   неї.    Марта    теж    хороша...  Що   це    за    сукня ?   Вона    ж    практично    нічого    не    приховує.    Хлопець    йде ,   а    Марта    повертається    до    подруг    і    продовжує    танцювати.  То    повільно   і    плавно,   то    мало   не    стрибають    сміючись    з    дівчатами.   Я   бачу    як    на    неї    дивляться    хлопці    і    мене    це    страшенно    дратує.

     -  Як    батьки   відпустили    її    на    дискотеку    в    такому    вигляді ?  - мене   починає   колотити    від    люті.   Я    сам    прекрасно   розумію ,   що    це    ревнощі    твою   матір ,   та    нічого    з    собою    зробити    не    можу.

    -  Ти    про    Марту    чи    що?    Тут   є    дівчата ,   одягнені    набагато    відвертіше .   Щось    не    пам'ятаю ,   щоб    раніше    ти    був    проти    відвертих    суконь. -  підіймає   брови    брат.

     - Не    був.   Але... ,   ми    скоро    родичами    станемо.    А    вона...   ще    неповнолітня ...    І ...  задом    своїм    крутить...

     - З   чого   ти    взяв?   Я   ж   тобі    розповідав  ,  що    вона   закінчила    перший    курс    юридичного.  Їй   19    майже.  -  точно.   Щось    таке   пам'ятаю .  Та   я   тоді    це  навіть   до  уваги   не   взяв.   Мене   тоді    інше    цікавило.   От    вреднюга.    Дивлюсь    на    цю    заразу ,   яка    на    танцполі    крутить   спокусливими    сідничками   і   знов    сатанію.  Брехлива   маленька   засранка.   Хочеться    заглянути    в   зелені    очі   і...  п ...  прибити  . Швидко    йду    до    неї ,   хапаю   за    руку   і    тягну    в   сторону.

      - Що    ти... ?  - не    даю    їй    договорити,    беру    обличчя    в    долоні    і  різко  притягнувши   до   себе   цілую .   Цілую    козу   навіжену ,  яка    спокою   мені    не   дає.    Вона    спершу    зробила    спробу     мене     відштовхнути ,   та   я    притис    її    до    себе    ще    міцніше    і    поглибив  поцілунок.    Чорт!    В    мене    завжди    поцілунок    асоціювався    з    сексом.   Наче    невід'ємна    частина    прелюдії .   Але    це...  Це    здається    крутіше    ніж    секс.  Це   якісь    американські    гірки .    Мене   так    накрило...  Так   загребло...  Я   просто    здох .   Здох    від   її    запаху ,   смаку  ,   близькості.     Від    ніжності ,   пристрасті ,  тремтіння   її    тіла  ,  її  відповіді   на  поцілунок.   Від    сплетіння   наших    язиків   і   її  шепоту   в  губи:   "О   Господи!"   Її   губи    такі    м'які ,   ніжні ,   смачні ,   що   відірватись    неможливо.    Та    мені    й    не    хочеться.   Марта    відповідає    так   само    пристрасно    і    мені    вже    цього    мало.   Дуже-дуже    мало.   Опускаю    руку    на    поперек  і    втискаю    її   в    себе.   Чорт!   Зараз    здохну    від    перезбудження.   Хочеться    її    зжерти.    Моє    серце   здається    зараз    проб'є   грудну   клітку ,   а    штани   в    паху    тріснуть   від    напруги .   Відчуваю    що    вона    напружилась.   Мабуть    тому    що    відчула,   як    я   хочу    її...   Відриваюсь    від    її    губ    і    трішки  відхилившись   дивлюсь    в   затуманені    очі.   Марта    теж    дивиться   мені    в    очі ,    потім    на    губи    і     облизує   свої.    Видно    дівчина    шокована.    Нахиляюсь    щоб    знов    поцілувати,   та    вона    кладе    пальці    на     мої    губи.

       -  Що   ж   ти  ,  принц   столичний  ,   хвойду    сільську    так    цілуєш?   Думаєш   тобі   теж    щось    перепаде?    Не   сподівайся.   Не   перепаде.    Я   краще    з   хом'яками    спати    буду.    А    ти ,   шукай    собі   не   хвойду.   -  відштовхнула   мене     і    пішла.   Чорт!   Ну    що    за     навіжена?   Весь   кайф    своїм    отруйним    язичком    спаскудила  ,  злюка    кирпата.     Ображається.    Розвертаюсь    і    зустрічаюсь  з      поглядом       брата.   Повертаюсь    до    нього.

   - Що   це... ?

    - Не    питай. - перебиваю    його.

    - Ну ,   якщо    чесно,   я    був    впевнений    що  чимось   таким  це   закінчиться.   Надто   вже   багато    між    вами    пристрасті    і    електрики.   Вона   мала   якось   проявитись ,   або    в   вигляді   ярої   ненависті ,   або   пристрасного   кохання.  Ти    відразу    запав    на    неї.    А    Марта    на    тебе.    Ви    наче    два   магніти.   Наскільки   з    однієї    сторони    відштовхуєтеся ,    настільки    ж    з    іншої    притягуєтесь. -   ні .   Це    все    фігня    якась.  Яке   кохання?   Маячня.  Я   хочу    її.   Це    правда.    Але    це    все.

   А  також  запрошую  всіх до  історії  "Заборонене  кохання".  Ця  історія  буде  безкоштовною  до   завершення.  До речі,  воно  вже  скоро. 

Анотація до книги "Заборонене кохання"❤️

Виходжу з корпусу і мою увагу відразу привертає компанія старшокурсників, які стоять біля чорного мерса. Побачивши серед них Польового, намагаюсь швидко прошмигнути непоміченою. Але це не з моїм щастям...
- Ей, малявко, стояти і боятись.- крикнув Яр і всі почали реготати. Ну блін, я ж реально хотіла просто пройти.- Підійди.
- Тобі потрібно, ти й підходь.- фиркаю і бачу як змінюється його вираз обличчя.
- Знов нариваєшся? Хочеш таки по булках отримати?- от гад. В мене здали нерви і я показала йому середній палець. Щойно це зробили, відразу пошкодувала. Розвертаюсь і знов біжу в корпус, а цей навіжений за мною. Я встигла лише піднятись на другий поверх, як він впіймав мене і притис до стіни. Ми обоє важко дихаємо і раптом він робить те, чого я ніяк не чекала. Притягує мене до себе і цілує в губи.

УРИВОК

     Коли  в   залу  в  білій  приталеній  сукні  увійшла  Марина  лише  з  двома  подругами,  я  навіть  розгубився.  Невже  Кіра  не  приїхала?  Невже   настільки  не  хоче  мене  бачити,  що  пропустить  весілля  матері?  Невже  це  дійсно  кінець?   І  тут  двері  відчинились  і  увійшла  моя  дівчинка... В  довгій  шовковій  сукні  з  мереживними  вставками,  на  високих  підборах  і  з  красивою  зачіскою.  Неймовірна  моя.   Як  же  я  кохаю  її...  Наші  погляди  зустрілись  і  мене  шандарахнуло  наче  вперше... Серце  вистрибує,  дихалка  збилась  а  в  горлі  пустеля.  І  в  очах  малинки  я  побачив  те  ж  саме.   Сумувала.   Моя  ти  хороша. 

    Сам  не  зрозумів  як,  здається  ноги  самі  понесли  мене  до  неї.  Підійшов  майже  впритул,  обійняв  улюблене  обличчя  долонями  і  впився  в  рот  глибоким  пристрасним  поцілунком.  Малинка  ахнула  і  в  мене  зірвало  запобіжники... Притискаю  її  до  себе  і  мало  не  стогну  від  задоволення,  коли  вона  почала  відповідати  так  само  пристрасно  і  голодно.  І  пофіг  мені  що  на  нас  всі  витріщаються.  На  все  пофіг.  Моя   дівчинка  знов  в  моїх  руках.  І  це  все  що  мені  потрібно.  А  кому  не  подобається,  нехай  не  дивиться...                          

Щиро дякую  всім  хто  зі  мною. 

Гарного вечора!